Сьогодні, 17 квітня 2015 р., на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника урочисто відкрили після тривалої реставрації Велику лаврську дзвіницю (Дзвіницю Успенського собору), пам’ятку архітектури XVIII ст.
Велика лаврська дзвіниця колись – найвища будівля Києва. Була побудована у 1731—1745 рр. за проектом архітектора та інженера Йоганна Готфріда Шеделя. На кошти гетьмана Івана Мазепи були придбані матеріали та закладено фундамент, глибина якого складає понад 6 м. На будівництво споруди пішло 5 млн. штук цегли різних розмірів і форм.
Будівля являє собою восьмигранну чотириярусну вежу висотою 96,5 м. Діаметр основи дзвіниці складає 28 м, товщина стін в нижній частині — 8 м. Кожний ярус дзвіниці має своє оздоблення та призначення.
Під час Другої світової війни Велика лаврська дзвіниця зазнала значних пошкоджень. Реставраційні роботи тривали п'ять років і були завершені у 1961 році. Під час реставрації на позолоту бані використано майже 3,5 кг золота 96 проби. Протягом свого 250-річного існування дзвіницю неодноразово ремонтували, про що свідчать дати над її дверними отворами. У 2010 р. в зв’язку з аварійним станом дзвіниці розпочалася її реставрація, під час якої було укріплено цегляну кладку колон і карнизів, підсилено металеві балки третього ярусу, відреставровано хрест дзвіниці, відновлено ікони на барабані дзвіниці, керамічні капітелі, аттик, вінцевий карниз. 19 серпня 2014 р. на третій ярус був піднятий і встановлений 7-тонний дзвін «Всіх Святих».
На дзвіницю можна піднятися, подолавши 374 сходинки, та з висоти пташиного польоту насолодитися чудовою панорамою Києва.
На екскурсію – чиновників і депутатів
iloveukraine.com.ua
Виступаючи на урочистому відкритті дзвіниці, народний депутат України Микола Томенко наголосив на тому, що історичне минуле має стати нашим союзником, а не ворогом.
«У справі популяризації української культури та вивчення правдивої, об’єктивної історії дуже важливо розуміти, що завдання сучасного покоління – не розгорнути війну проти свого минулого, а зробити його нашим союзником, помічником у творенні сучасності. Саме такий принцип дасть можливість не розділити Україну в черговий раз за поколіннями, регіонами чи переконаннями, а об’єднати її», — зазначив М. Томенко.
Він зауважив, що саме на прикладі відродження пам’яток Києво-Печерської лаври є прагнення дотриматись саме такої точки зору. «Так, нещодавно громадськість повернула до лаври Тараса Шевченка, встановивши пам’ятний знак на місці, де він у 1846 році створив сепію із зображенням Церкви Всіх Святих. І ця ідея була добре сприйнята суспільством. Тепер — реставрація цієї дзвіниці, яка дасть можливість кожному киянину чи гостю української столиці помилуватися Києвом і побувати на колись найвищий точці столиці», — сказав Микола Томенко.
Але крім власне туристичного значення реставрація дзвіниці та відновлення повноцінних екскурсій не менш важливі і з точки зору просвітницько-повчальної місії, зауважив народний депутат. Адже тепер можна подивитися на те, як сучасне покоління сплюндрувало значну частину історико-культурного обличчя великого Києва.
«Щоб зупинити подальше знищення історичного Києва, можливо, варто було би повести з екскурсією на Велику лаврську дзвіницю усіх урядовців, чиновників, народних депутатів і депутатів Київради, які би, ухвалюючи чергове рішення про забудову, зокрема, в історичній частині Києва, розуміли, що на них – велика відповідальність перед історією», — зазначив М. Томенко.
Довідково
Вхідний квиток на Дзвіницю Успенського собору — 35 грн.
Квиток для школярів, студентів та пенсіонерів України — 15 грн.
Право на безоплатний вхід до Великої лаврської дзвіниці мають:
— діти дошкільного віку, вихованці дитячих будинків та інтернатів;
— учасники бойових дій України, інваліди I-IIгруп України;
— солдати та сержанти строкової служби Збройних сил України;
— члени IKOMOS, ICOMта працівники музеїв.
«Рідна країна»
