Цього року, вперше з 2010-го, ГогольFest проходитиме на території кіностудії ім. Довженка. Тут-таки, як раніше розповів нам його ідеолог Влад Троїцький, буде створено цілорічний культурний хаб – з кіношколою, школою журналістики, курсами підготовки кураторів тощо. Про те, що побачила команда ГF на місці, де відбудеться найбільший в Україні фестиваль сучасного мистецтва, Cultprostir розпитав його директора Максима Демського.
- Як налагоджується співпраця з адміністрацією кіностудії? Вам ідуть назустріч?
Коли ми прийшли на студію, нам у першу чергу сказали, що фестиваль в 2010-му році пройшов жахливо, все було дуже погано, і ми у них все зіпсували. При цьому, зрозуміло, ніхто не говорить про те, як там все було до 2010-го.
- До речі, якщо порівнювати з 2010-м роком, в якому стані території та приміщення, які вам надають?
Приблизно 70% локацій залишилися в тому ж стані, що і в 2010-му, але є приміщення, що виглядають тепер набагато гірше, ніж тоді. Є один цікавий простір – так званий матеріальний склад. Він у жахливому стані, там близько тисячі кубів сміття. Ну, як сміття – там якісь старі аптечки, протигази і таке інше. Художники щось зможуть із цим придумати, але куди подіти весь обсяг? Щоб це вивезти, потрібна астрономічна сума. Ми, звичайно, будемо пробувати вмовити студію розділити ці витрати і цю роботу, але поки що адміністрація не йде нам назустріч.
- У вас великі плани на це приміщення? У ньому буде головна сцена?
Ні, не головна. Але це дуже цікаве приміщення – 3 просторі поверхи, по 12 × 40 метрів. Там можна було б проводити і якісь візуальні експерименти, і музичні події, і фешн. Питання в тому, чи не буде вивіз сміття і приведення цього приміщення до належного стану коштувати стільки ж, скільки зведення аналогічної будівлі з нуля. Підрядники радять зробити дірку в стіні, щоб усе це сміття не виносити, що займе не менше тижня і буде коштувати дуже дорого, а просто вивернути його грейдером назовні.
Що стосується головної сцени, цього разу на ГF, можливо, її й зовсім не буде – нам не дають той майданчик, який для цього підійшов би. Там сидить такий собі великий режисер Савельєв – дідусь під 80. Він налаштував там декорації і не хоче звідти виходити. З ним говорити складно, навіть чиновники говорити з ним чомусь бояться. У нього страшний список регалій – Народний артист України, Народний артист Абхазької АРСР, Заслужений діяч мистецтв Чуваської АРСР і т. д. Договір на приміщення у нього закінчується 1 вересня, але він збирається його продовжувати і далі знімати все життя свої фільми, які ніхто з нас не бачив.
Тому головну подію ми, мабуть, будемо робити open air. І незважаючи на те, що у нас в розпорядженні близько 15 майданчиків, програм заплановано так багато, що локацій не вистачатиме. Тому ми намагаємося розпланувати фестиваль таким чином, щоб на кожному майданчику могли співіснувати 2-3 напрямки.
До речі, ще на студії в 2010-му був чудовий склад – каретна, там у них стояли карети. Зараз він повністю розвалився. Крім того, на території було море чудової електрики, яку в останні роки попросту повиривали і розтягли.
Загалом, головна проблема зараз полягає в тому, що, щоб привести приміщення у стан хоча б мінімально придатний для фестивалю, потрібна не одна сотня тисяч гривень.
А в цілому територія кіностудії досить причесана – вони стежать за газончиками і т. д. Сад Довженка теж у дуже гарному стані – тому вони, до речі, не хочуть давати нам його в користування. Ми за нього боремося – це пречудова локація для візуального арту. Будемо намагатися домовлятися – це ж і в наших інтересах, щоб на території під час фестивалю було чисто і добре. Хотілося б, щоб і студія взяла в цьому участь – ресурси у неї для цього є.