(1577, Хмельницька область — 1633) — світське ім'я Максим Герасимович, письменник, церковний і освітній діяч, український мовознавець, праці якого вплинули на розвиток східнослов'янських мов. Автор «Граматики слов'янської» (1619), що систематизувала церковнослов'янську мову.
1837 – громадський і культурний діяч, меценат. Допомагав Т. Шевченку, «Київській Старовині», Київському історичному музею. Створив унікальну збірку шевченкіани, велику колекцію козацько-гетьманської музейної й архівної старовини. Фундатор Музею українських старожитностей, який він подарував Чернігівському земству (нині Чернігівський державний історичний музей).
