(1837, Кременчук - 1911) - український мовознавець, лексикограф, педагог і громадський діяч. Досліджував історичну фонетику української мови, зокрема таку її пам'ятку, як Пересопницьке Євангеліє 1556—1561 pp. Був активним учасником українського політичного руху, членом київської «Громади», співробітником «Кієвской Старини».
У дискусії щодо «теорії» Михайла Погодіна про нібито російськість княжого Києва відстоював думку, що Київська Русь — це держава українського народу, що традиції культури і побуту тут не переривалися у всі часи, а риси української мови наявні ще у письмових джерелах 12-13 ст.