В козацькій Україні Перший Спас ще мав назву Маковея, Маковія. Спозаранку в церкві святять зібране в пучки зілля: чебрець, м`яту, любисток, волошки, мелісу, руту, гвоздики, чорнобривці, айстри, волове око. Але головною складовою частиною цього пучка зілля є стебла маку з маківками.
В козацькому селищі «Мамаєва Слобода» свято Маковея, або ж Перший Спас, розпочнеться 14 серпня 2012 року о 8-00 зі служби Божої в козацькій ставропігійній церкві Покрова Пресвятої Богородиці.
Перед тим, які йти до церкви святити зілля, мак і квіти, наші прадіди добре снідали, аби наступного року дочекатись гарного врожаю. Тобто, щоб на городі щедро вродив не тільки мак, але й жито, пшениця, овес, усіляка городина, ягоди та фрукти.
Освячене в церкві зілля, квіти й маківки зберігали цілий рік за образами та на сволоку, щоб запарювати в разі потреби для лікування різноманітних хвороб. Таке зілля вважали помічним для вагітних, породіль, малих дітлахів і для всіх, хто занедужає в родині. Освячений в церкві мак використовували на Святвечір, додаючи до куті.
А також на «голодну кутю» в переддень Ордані (Водохреща). На Сорок Святих варили сорок вареників з маком, або пекли сорок жайворонків, густо посипаючи їх маком. В Чистий четвер, перед Великоднем, коли пекли паски, коронкою свяченої на Маковея маківки витискали хрестики на вершечку Великодньої паски.
Наші прабабусі на свято Маковея пекли обрядові коржики – шулики. Навіть приказка є: «Із води та муки пече дівка шулики». Потім роздавали їх сусідським дітлахам та похресникам, котрі гамірними гуртами весело гасали від хати до хати, аби пригоститися цими ласощами.
Освячений на Маковея мак також був оберегом від «злих сил». Для цього використовували дикий самосіяний мак (відюк). Його святили в церкві: три, сім, а то й дев`ять разів (впродовж року від Маковея аж до Великодня). Тоді його сила ставала непереможною. Обсипавши таким свяченим маком-відюком подвір`я чи хату, наші прабабусі не сумнівались, що відьми, чаклуни та інша нечисть ні в якому випадку не доскочуть своєї мети.
З огляду на такі дивовижні властивості маку, він був популярним у народній творчості: піснях, казках, приказках. Відома така загадка про мак: «Стоїть тичка, на тичці капличка. Без вікон і дверей, повна хатка людей. Стоїть стебло коло села, а на стеблі – сімсот і два…».
Щиро по-козацьки, запрошуємо Вас до козацької церкви Покрова Пресвятої Богородиці на освячення квітів, зілля та маку.
Для дітлахів віком від 5 років, у хаті коваля на «Мамаєвій Слободі», о 12-00 розпочнеться матеріалізація українських народних казок. Де казкові герої: лисичка-сестричка, вовк-панібрат, заєць-побігаєць, спільно з ковалем та чепурною господинею — пектимуть шулики, присмачені маком. А потім всі разом ними частуватимуться на березі озера Красавиця, з якого бере початок легендарна річка Либідь.
Давайте спільно відроджувати наші давні українські традиції.
