chrome firefox opera safari iexplorer

Семінар-презентація «Літературні музеї України – інтеграція в європейську музейну індустрію»

Дата події:28 березня 2012 о 14:00
Місце події:Літературно-меморіальний музей-квартира Павла Тичини вул. Терещенківська, 5 кв. 1-3
Більше про подію:

Літературно-меморіальний музей-квартира Павла Тичини та НЦ «Мала академія наук України» звертається до проблеми осучаснення форм існування та функціонування літературних музеїв і залучення до їх аудиторії молодих людей.

Сьогодні можна спостерігати певний комунікативний розрив між тим запитом, який формулює сучасний споживач культури і тією відповіддю, яку можуть і готові надати літературні музеї.

Подолання цього розриву, створення конструктивного діалогу між музейним простором і споживачем культури можливі тільки за умов розмикання меж традиційної монументальної пострадянської схеми, взаємодії літературних музеїв з їхніми потенційними відвідувачами.

Літературно-меморіальний музей-квартира Павла Тичини та МАН пропонують колегам та однодумцям два проекти, спрямовані на інтеграцію в європейський культурний простір.

Перший проект — віртуальна екскурсія музеєм, що передбачає залучення нових технологій та розширення доступу до музею більшої кількості відвідувачів. Втілення цього проекту має на меті нейтралізувати пасивну позицію відвідувача літературного музею та зробить музейну комунікацію інтерактивною.

Другий проект — переклади поезії Павла Тичини європейськими мовами, який сприяє включення української поетичної традиції в діалог з європейською. Таким чином літературні музеї фактично виконують своєрідну роль культурних аташе України в Європі. Цей проект наочно демонструє як українські літературні музеї можуть інтегрувати у власну діяльність європейські форми роботи (експозиційна, екскурсійна, наукова, видавнича, перекладацька діяльність тощо) і як музеї можуть стати активними учасниками провокування повноцінної європейської читацької рецепції української літератури.

Доповідачі:
Тетяна Сосновська – директор Літературно-меморіального музею-квартири Павла Тичини
Оксен Лісовий — директор Національного центру «Мала академія наук України»
Сергій Гальченко – заступник директора з наукової роботи Інституту літератури ім... Т.Г.Шевченка, к.ф.н.
Алла Істоміна – виконавчий директор Видавничого Дому «АДЕФ-Україна»
Богдан Будзан – директор Консультатиного центра по менеджменту, академік Української академії наук
Стефан Комарницький – письменник та перекладач
Володимир Моренець – професор НаУ КМА

Партнери: Міністерство культури України, НСПУ, УФК, Головне управління культури КМДА, Консультативний центр по менеджменту, ВД «АДЕФ-Україна», НаУ КМА.

Головний інформаційний партнер: Інформаційна агенція культурних індустрій ПРО

Просимо сповістити про свою участь в семінарі за тел. 234-43-27 або електронною поштою: tychynafm@gmail.com

2 липня

Інші дати
Ольга Олійник
1925 – український радянський математик. Перша радянська жінка, котра у 29 років стала доктором фізико-математичних наук.
Розгорнути
Володимир Правдич-Немінський 
1879 – український фізіолог, електрофізіолог, нейрохімік. Уперше зареєстрував електричну активність головного мозку тварини та класифікував записані хвилі (нині це називають електроенцефалограмою).
Розгорнути
Народився Володимир Александров
(1825, с. Бугаївка, Харківська область – 1894) – український письменник, музикант, фольклорист, краєзнавець, доктор медицини. Автор оперети «За Немань іду», збірок поезій та перекладів, зібрав та опублікував «Народний пісенник з найкращих українських пісень».  
Ти несись, мій спів, з мольбою, В небо відлітай. І на тихую розмову Вийди, мила в гай. А в гаю гримить, стихає Пісня солов'я, Тож він милу викликає, Молить, як і я. (Володимир Александров)
Розгорнути
Народився Михайло Спіров
(1892, Росія – 1973) – український вчений-анатом, лімфолог. Праці (понад 60) присвячені дослідженню лімфатичної системи, вивченню будови центральної нервової системи, питанням тератології, методиці викладання анатомії та її історії.
Розгорнути

Новини Дивитися всі