chrome firefox opera safari iexplorer

Музей Петра Сагайдачного в Кульчицях

  • Львівська обл.,
    Самбірський р-н,
    с. Кульчиці
  • 03236 4-95-51
Про музей:

Ідея створення музею виникла у 1992 році, коли був відкритий пам’ятник Гетьману Війська Запорізького Петру Конашевичу Сагайдачному. Тоді оргкомітет вирішив створити музей у рідному селі Сагайдачного.

Надзвичайно велику роль відіграв в історії українського козацтва гетьман Петро Конашевич Сагайдачний (1616—1622), шляхтич села Кульчиці.

Закінчивши Острозьку академію, подався на Запорізьку Січ. Брав участь у походах на Молдавію і Лівонію, брав штурмом Кафу і Варну, наводячи страх на самого султана. У 1620—1621р.р. Сагайдачний очолив 40-тисячне козацьке військо, яке разом з польською армією завдало поразки турецько-татарському війську, захистивши Польщу і Україну від іноземного поневолення.

Запорізьке військо під його проводом увійшло в новий період розвитку. Ніколи перед тим козаки не мали такої сили й слави, як за Сагайдачного. Він провів основну реформу війська: партизанські ватаги перетворив у регулярне військо, в якому усунув своєвільні елементи і завів сувору дисципліну.

Починаючи з 1993 року, у кожну третю неділю квітня, щорічно біля пам’ятника Петру Сагайдачному проводяться урочистості під назвою «День пам’яті Сагайдачного».
Музей було влаштовано у колишньому приміщенні початкової школи. У фондах музею нараховується близько 900 експонатів.

27 грудня

Інші дати
День пам’яті Мелетія Смотрицького
(1577, Хмельницька область - 1633) — світське ім'я Максим Герасимович, письменник, церковний і освітній діяч, український мовознавець, праці якого вплинули на розвиток східнослов'янських мов. Автор «Граматики слов'янської» (1619), що систематизувала церковнослов'янську мову.
«Не віра робить Русина русином, Поляка поляком, Литвина литвином, а народження і кров руська, польська і литовська». (Мелетій Смотрицький)
Розгорнути
Народився Василь Ємець
(1890, с.Шарівка, Харківська область – 1982) – бандуриста-віртуоза, бандурного майстра, історика, письменника. На своїй бандурі виконував транскрипції творів Бетховена, Чайковського, Дворжака і мріяв поставити її поруч арфи, скрипки, піаніно.
Розгорнути