chrome firefox opera safari iexplorer

САРНЕНСЬКИЙ ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНИЙ МУЗЕЙ

  • 34500, м. Сарни, вул. Просвіти,20
  • (03655) 3-53-97
  • щодня, крім неділі і понеділка з 9.00 до 17.00
    Каса та вхід до 17.00
  • для дорослих – 1,5 грн.; для студентів, учнів, дітей – 50 коп. Безкоштовне відвідування: для інвалідів, учасників В.В. війни; учасників ліквідації на ЧАЕС, дітей дошкільного віку.
Варто побачити: музей використовує як власні, так і приватні колекції та виставки інших музеїв. Завдяки цьому наші земляки мали змогу ознайомитися з творчістю Марії Приймаченко, Миколи Глущенка, Емілії Бережницької. Через комп'ютерні копії картин Ермітажу та Третьяковської галереї відвідувачі музею долучилися до високого мистецтва художників Росії, Голландії Італії, Франції, Німеччини. Музей влаштовує персональні виставки місцевих майстрів народної творчості: різьбярів Василя Мисанця та Василя Позніка; вишивальниць Надії Ліневич, Галини Паньковець, Анастасії Карпишиної, Тетяни Пантус, Євгенії Петришиної; художників
Про музей:

Сарненський історико-етнографічний музей відділ Рівненського обласного краєзнавчого музею створений у листопаді 1974 року. Тут зібрана історичні пам’ятки, колекція старовинного одягу, предметів побуту, матеріалів які розповідають про промисли та ремесла поліського, краю, на відкритому майданчику представленні архітектурні споруди Волинського Полісся. Він розповідає про сарненську старовину, місцевих майстрів, представити неповторність поліської природи.

27 грудня

Інші дати
День пам’яті Мелетія Смотрицького
(1577, Хмельницька область - 1633) — світське ім'я Максим Герасимович, письменник, церковний і освітній діяч, український мовознавець, праці якого вплинули на розвиток східнослов'янських мов. Автор «Граматики слов'янської» (1619), що систематизувала церковнослов'янську мову.
«Не віра робить Русина русином, Поляка поляком, Литвина литвином, а народження і кров руська, польська і литовська». (Мелетій Смотрицький)
Розгорнути
Народився Василь Ємець
(1890, с.Шарівка, Харківська область – 1982) – бандуриста-віртуоза, бандурного майстра, історика, письменника. На своїй бандурі виконував транскрипції творів Бетховена, Чайковського, Дворжака і мріяв поставити її поруч арфи, скрипки, піаніно.
Розгорнути