chrome firefox opera safari iexplorer

Українці в Японії: влада кинула нас напризволяще

16 березня 2011 о 17:01

Українська влада кинула наших громадян в Японії напризволяще. Про це 16 березня кореспонденту ТСН.ua розповіла українська туристка Вікторія Федіна, яка на даний момент перебуває в Токіо.

Зв'язатися з журналістами її підштовхнуло те, що по українському телебаченню передають, ніби наші громадяни в Японії не просять допомоги і не звертаються до консульства.

Насправді українці телефонують до консульства щодня, стверджує Вікторія. На відміну від японців, вони добре знають, що таке аварія на атомній станції, тому хочуть якнайшвидше залишити країну. Японці ж лишаються спокійними: вони відмінно знайомі із землетрусами, але практично не мають поняття, що таке радіоактивне зараження, розповіла українка.

З чуток, у повітрі Токіо виявлений цезій. Французькі експерти-атомники по японському телебаченню повідомили, що аварія на Фукусімі всього на один бал слабкіша за трагедію в Чорнобилі. Хіросіма — дрібниці в порівнянні з тим, що може бути з Японією зараз, — так сказали вони.

Наразі землетруси не припиняються. Трясе практично щодня, і по телевізору передають, що покращення ситуації не зафіксовано — з понеділка по середу йдуть постійні повідомлення про нові поштовхи і пожежі. З'являються нові епіцентри землетрусу, з північного сходу вони зміщуються на південний схід, зафіксовані поштовхи в центрі Хонсю — головного японського острова.

«Японці так само мало знають про радіацію, як ми — про землетруси, — розповіла Вікторія, — Наприклад, коли почало хитати будинок, почали переміщатися меблі, я вискочила на вулицю. Але вулиці тут вузькі, бігти практично нема куди. Японці говорять, що під час землетрусу краще залишатися вдома. Тут дуже грамотно спроектовані будівлі, вони навряд чи обрушаться. А от на вулиці може придавити стовпом, що впав, або рекламою».

Зусилля влади із ліквідації катастрофи спрямовані зараз, в основному, на райони, найбільш уражені лихом, — північно-східне узбережжя, райони біля станції Фукусіма. Інформування населення, між тим, на високому рівні — йдуть спеціальні передачі, людям демонструють макети, на яких у деталях зображено, що зараз горить, що обрушилося, яка небезпека загрожує. Японці дуже довіряють своєму уряду, нікому навіть в голову не приходить, що влада від них може щось приховувати, розповідає туристка.

«Я була вражена, — говорить Вікторія, — наскільки люди тут довіряють своєму керівництву. Я говорила нещодавно зі знайомим перекладачем, він упевнений: якщо влада поширює якусь інформацію, то саме так все і є. Уражена, наскільки самі японці поводяться дисципліновано і стримано. Наприклад, неподалік від мого будинку є магазин. Харчів залишилося мало, він працює по дві години на добу. Японці ж, замість того, щоб згребти усі запаси, або навіть розграбувати його, роблять дуже скромні покупки, буквально потроху. Вони знають, що їжі залишилося трохи, а потрібна вона усім».

За словами Вікторії, японці не планують масово залишати країну. Їм просто нема куди їхати, у них тут дім. Усі іноземці ж будь-якими силами намагаються поїхати. Квитків на літак не дістати. 16 березня, вперше з початку катаклізмів, Вікторії зателефонували з консульства і запитали, чи бажає вона залишити Японію. «А я вже кілька днів на валізах сиджу», — сказала вона.

«Зараз хоч би, — говорить Вікторія, — вони почали щось обіцяти. От-от, скоро-скоро щось буде зроблено, і усіх евакуюють. Раніше вони стверджували — жодних вказівок не надходило, нічого сказати не можемо. Все».

Нагадаємо, 16 березня перший український літак вилетить до Японії для евакуації громадян України, що перебувають в епіцентрі стихійного лиха.

16 серпня

Інші дати
Антон Задонцев
1908 – український учений у галузі рослинництва. Директор Всесоюзного науково-дослідного інституту кукурудзи (м. Дніпропетровськ).
 
 
Розгорнути
Річниця Зборівської битви
1649 – відбулася Зборівська битва – переможна битва козацької армії, очолюваної Богданом Хмельницьким, з польським військом під командуванням короля Яна ІІ Казимира під Зборовом (тепер Тернопільська область). В результаті 18 серпня 1649 р. був укладений Зборівський договір, за умовами якого визнавалася самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини; на землях Війська Запорозького влада належала гетьману, чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб.
Розгорнути
Народився Микола Дашкевич
(1852, с. Бежів, Житомирської області – 1908) – український літературознавець, історик.  Автор праць про Івана Котляревського, дослідник українських дум, історії Галицько-Волинського князівства.
Розгорнути
Народився Іван Дряпаченко
(1881, с. Василівка, нині Чернігівська область – 1936) – український живописець, графік, колекціонер. Автор полотен «На озері», «Косарі», «Лелеки перед грозою», «Назустріч вечору», «Параска у святковий день».
«Нашої красуні Василівки я не проміняю на жодну Венецію. Садки й гаї, білі хатки й чарівна ріка української пісні !» (Іван Дряпаченко).
Розгорнути