chrome firefox opera safari iexplorer

Андріївська та Кирилівська церкви до списку ЮНЕСКО не потраплять

25 травня 2011 о 17:49

Експерти ЮНЕСКО та Ради Європи мають намір на червневій сесії ЮНЕСКО розглянути ситуацію з охороною пам’яток в Україні, повідомляє «Радіо Свобода».

Про це говорили у Києві українські експерти, які співпрацюють з європейськими інституціями. За їхніми даними, нині в Україні нараховується близько ста тисяч об’єктів, які мають історико-культурну або природну цінність. Але людська діяльність, хаотичне розростання міст спричиняє руйнацію близько трьох тисяч пам’яток історії, культури, природи щороку!

У Списку світової спадщини ЮНЕСКО нині перебувають Києво-Печерська Лавра, Свята Софія Київська (під одним номером) і старий центр Львова. Серед кандидатів – історико-культурний центр Чернівців, українсько-польський біосферний об’єкт «Карпатський заповідник» та дві київські церкви – Андріївська і Кирилівська.

Щоправда, внаслідок безконтрольної забудови центру Києва, знищення історичного обличчя столиці України, названі два храми до Списку світової спадщини ЮНЕСКО включені не будуть, повідомив голова Комісії з питань культури Київської міськради Олександр Бригинець.

«Ніякого включення Андріївської та Кирилівської церкви до Списку не буде – не тому, що ці об’єкти цього не варті, а тому, що наша влада не продемонструвала готовності охороняти пам’ятки. Підходи у певної категорії людей – на жаль, це переважно чиновники і забудовники – це повне нерозуміння того, як треба діяти. І у підсумку інтереси цієї групи людей важливіші, ніж охорона пам’яток!» – зазначив Бригинець.

Національна комісія у справах ЮНЕСКО та Державна служба України з охорони пам’яток історії та культури закликає владу не допустити подальшого руйнування київських святинь, виконати рекомендації ЮНЕСКО та Ради Європи.

Серед цих рекомендацій – заборона на будівництво у безпосередній близькості до цих об’єктів, розширення охоронної зони довкола них, тощо. Щоправда, на забудовників не впливають ані звернення європейських експертів, ані ухвалення Верховною Радою відповідних законів та розпорядження керівників Києва, каже голова Всеукраїнської асоціації музеїв Сергій Кролевець.

А за словами одного з керівників Держслужби з пам’ятко-охоронної діяльності, архітектора Віктора Вечерського, українські історико-культурні та природні пам’ятки – жертви тотальної корупції.

«Ситуація з буферними (захисними) зонами довкола Софії складна. Підготовлений проект розпорядження Київської міської держадміністрації про заборону будівництва там нових будівель і споруд у межах усієї буферної зони довкола Софії Київської. Потім, навіть якщо це розпорядження буде підписане, хто сказав, що воно буде неухильно виконуватись? Ми вже маємо відповідний досвід, є маса гарних розпоряджень по місту Києву, які систематично не виконуються», – наголошує Вечерський.

26 квітня

Інші дати
Леонід Плющ
1939 –  математик, публіцист, учасник правозахисного руху в СРСР. Дисидент. Член Ініціативної групи захисту прав людини, член Закордонного представництва Української Гельсінської групи.
Розгорнути
Народився Станіслав Тельнюк
(1935, с.Іскрівка Запорізька область – 1990) - український письменник, літературний критик, редактор, перекладач.
Розгорнути
Народився Микола Зеров
(1890, м.Зіньків Полтавська область - 1937) - український літературознавець, лідер «неокласиків», майстер сонетної форми і блискучий перекладач античної поезії.
Емаль Дніпра, сліпучо-синій сплав. Газон алей і голе жовтоглиння, І в поводі прозорого каміння Зелені луки — як розлогий став. Ніколи так жадібно не вбирав Я красоти весняного одіння, Пісок обмілин, жовтобоке ріння, Брунатні лози і смарагди трав. (Микола Зеров)
Розгорнути