chrome firefox opera safari iexplorer

Чи безпечно жити в українському селі?

08 червня 2011 о 10:50

Більшість сільських жителів вважають, що в їхньому селі можна дати дітям хороше виховання і захистити їх від негативного впливу.

Такі результати соціологічного дослідження «Соціально-економічне становище українського села», проведеного Інститутом Горшеніна, передані агентству УНІАН.

Згідно з дослідженням, таку думку висловили 69,9% опитаних сільських жителів.

Крім того, відповідь, що в їхньому селі можна жити безпечно, дали 68,1% респондентів, у сприятливих екологічних умовах — 63,4%.

Також, на думку сільських жителів, у селі є можливість зустріти кохану людину і створити щасливу сім'ю (62,2%), а крім того – зберегти здоров'я (56,9%).

Близько третини сільського населення вважають, що основними економічними джерелами існування села служать натуральне господарство (34,1%), заробітки в інших містах і населених пунктах (33,5%), а також сільське господарство (32%).

Також село сьогодні існує за рахунок торгівлі (16%), заробітків людей за кордоном (14,4%), завдяки приватному бізнесу (12,8%).

Кожен десятий сільський житель (10,5%) вважає, що село існує завдяки наближеності до великих міст, курортів і трас.

Також до джерел існування своїх населених пунктів жителі сіл віднесли державні підприємства промисловості, транспорту і зв'язку (4,2%), сферу послуг (2,5%), туристів, які відпочивають або лікуються (1,5%).

Варіант «інше» обрали 2,1% опитаних. Майже кожному десятому респонденту (11,6%) важко відповісти на це запитання.

При цьому переважна більшість жителів українських сіл (83,2%) зазначили, що в селі неможливо знайти хорошу роботу.

Крім того, на думку більшості респондентів (79,6%), у селі немає можливості зробити кар'єру, зайнятися бізнесом (65%), забезпечити собі і своїй сім'ї гідний рівень матеріального становища(64,7%), здобути престижну освіту (62%).

Коментуючи результати дослідження, народний депутат Олександр ГОЛУБ зазначив, що село стало безперспективним і стоїть на межі вимирання.

«Це результат тих «реформ», які проводилися останнім часом у селі. Село стало неперспективним для молоді. Воно фактично вимирає – як правило, там живуть люди старшого віку. Воно втратило інфраструктуру – і культурну, і соціальну, і економічну. Коли були цілеспрямовано знищені колективні господарства, розграбований парк необхідної сільськогосподарської техніки, обробляти землю так, як це потрібно, і одержувати необхідний прибуток стало неможливо. Тому села вимирають. Люди там живуть на «підніжному кормі». І, дякувати Господу, якщо цього корму вистачає їм і їхній сім'ї», — сказав народний депутат.

«Насамперед, ми вважаємо, що державі треба чітко визначитися стосовно землі – що це (як у Конституції) «національне багатство». Держава повинна цілеспрямовано вкладати гроші в село і відродити систему державних закупівель продовольства. Держава повинна повернути собі монополію на зовнішню торгівлю продукції сільськогосподарського призначення, при цьому купуючи у селян молоко, м'ясо, пшеницю тощо за прийнятними цінами. Аграрний напрямок повинен стати пріоритетом для країни», — підкреслив депутат.

Всеукраїнське дослідження «Соціально-економічне становище сучасного українського села» було проведене Інститутом Горшеніна спільно з тижневиком «Коментарі» за підтримки керівника групи компаній «Авангард» Олега БАХМАТЮКА з 28 березня по 15 квітня.

Усього, згідно з вибіркою, з урахуванням основних соціально-демографічних характеристик населення України, було опитано 2 тисячі респондентів у 123 селах, розташованих у 24 областях України і в Криму, які репрезентують доросле населення України, старше 18 років. Похибка репрезентативності дослідження не перевищує +/-2,2%.

 

24 жовтня

Інші дати
Народився Микола Біляшівський
(1867, м. Умань – 1926) – український археолог, етнограф, мистецтвознавець, музейний діяч. Один із засновників та дійсний член Української Академії Наук. В 1902-1923 роках - організатор і директор Київського міського художньо-промислового і наукового музею (тепер Національний художній музей України).
Розгорнути
День пам’яті Лук’яна Кобилиці
(1812, смт. Путила, Чернівецька область – 1851) – український громадсько-політичний діяч, керівник селянських повстань 40-х років 19 ст. на Путильщині (Буковині). Очолив виступи селян 22 громад, які рішуче відмовлялися відробляти панщину, самочинно переобрали сільську старшину, висунули вимоги відкриття українських шкіл, вільного користування лісами і пасовиськами. Як депутат австрійського парламенту виступив за надання політичної автономії Буковині і приєднання її до Галичини, вимагав скасування кріпацтва і передачу селянам землі без викупу.
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі