chrome firefox opera safari iexplorer

Євген Гапич: Іноземців на околицю Коломиї не возять

05 червня 2011 о 21:23

Як зберегти для нащадків образи старих будинків, які або саморуйнуються або які свідомо руйнують? Коломийський фотограф Євген Гапич робить це за допомогою фотоапарату.

У вільний від роботи час фотомитець їздить містом і відшуковує старі та цікаві в історичному й архітектурному плані будівлі, фотографує та у співпраці з місцевими краєзнавцями досліджує їхню історію – підписує довідковими даними кожне фото: рік будівництва, дані про архітектора і використання споруди у різні часи.

Саме така художньо-документальна виставка із сотні фотографій всеможливих архітектурних комбінацій міста Коломия, районного центру Івано-Франківської області, відкрилася 2 червня у столичному Музеї гетьманства.

До огляду представлені світлини старовинних будинків, зведені ще за Польщі й Австро-Угорщини. Зокрема, є фотографія першого повітового поштового відділення, теперішнє приміщення загальноосвітньої школи імені Василя Стефаника, де раніше розташовувалася коломийська цісарсько-королівська гімназія, казарми на вулицях Чайковського і Довбуша, військкомат, у якому колись розміщувався польський Народний дім імені Едмунда і Броніслави, тощо. Проте, як довго ці та інші споруди існуватимуть без втручання забудовників, ніхто не знає.

Євген Гапич, фотограф: «Останнім часом при зміні влади в місті ці будинки зносять, а є ж красиві в архітектурному плані, цікаві в плані історії. Але влада продає землю під цими будинками, і на їхньому місці виростають бетонно-скляні потвори. Тому я вирішив пройтися містом, пофотографувати старі будівлі, аби це все лишилося. Навіть на цій виставці я можу показати ті будинки, які готові знести – біля десяти будинків точно. Зокрема, і цілий комплекс австро-угорських казарм, які мають архітектурну й історичну цінність».

Євген Гапич, фотограф з Коломиї

На виставці можна побачити майже сотню коломийських будинків

Кожна фотографія підписана вичерпними довідковими даними про споруду

Комплекс військових казарм на вулиці О.Довбуша почали будувати в середині позаминулого віку. Через те, що приміщення мурували з цегли й покривали черепицею, їх називали "Червоними касарнями". За польської займанщини тут було розквартировано Полк польової артилерії під командуванням Алікова Миколая. В радянський час - сержантська школа, далі ракетні війська, після них служили авіатори.

 

Більшість зафіксованих об’єктивом архітектурних форм не з центральної частини міста, а з околиць. Туди не ступає нога пересічного туриста. Через погано продуманий екскурсійний маршрут, більшість гостей позбавлені бачити архітектурну красу старого міста, — скаржиться автор фотовиставки Євген Гапич.

«Коли приїжджають туристи, гіди їм показують тільки те, що в центрі. Це стосується усіх туристів — чи то німців чи поляків, чи українців, чи росіян. Ніхто з екскурсоводів не хоче спробувати від’їхати в бік і показати околиці. Наприклад, дуже цікавими німцям були б будинки німецьких колоністів, поселення яких зафіксовані ще 1811 року. В той час вони приїхали сюди заробляти гроші, освоюватися, то вже потім після Другової світової війни почалися репресії і вони виїхали… Також там є німецький цвинтар. Я не кажу, що екскурсії мають бути безкоштовними, але за додаткову плату, наприклад , 5 доларів і німці задоволені, бо побачили місця предків, і казна поповнена.

Але ми ще не вийшли з того періоду «совєтів», коли все чітко і визначено писалося на папері, куди і як їхати. Вище керівництво, начальники управління культури визначали, що ця будівля цікава для туриста, бо вона в центрі міста, є історичною пам’яткою архітектури і внесена в реєстр. А насправді, будинок може бути цікавим сам по собі, не будучи архітектурною пам’яткою. І в Коломиї таких будинків дуже багато».

Євген каже, центр міста також по-своєму гарний і вартий уваги. Але ним важко насолоджуватися, тим паче фотографувати. Засилля комунікаційних дротів, рекламних щитів та автомобілів заважають комфортно оглядати місто. На зйомку одного будинку інколи йде до двох, а то й більше годин – хтось чи щось заважає, або ж просто йде творчий пошук потрібного кадру. Деякі світлини автор переводить у чорно-білий формат, або злегка використовує спеціальні фільтри, щоб підкреслити ті чи інші деталі будинку, розставити акценти, показати всю красу будинків.

Фотопроект Євгена Гапича відкриває місто не тільки для тих, хто там ніколи не був, але й навіть для самих коломиян, багато з яких, за словами фотомитця, про існування деяких будинків навіть не здогадувалися.

«До мене підходили і казали: «А ми й не знали про існування такого будинку». Тобто мета проекту – показати місто в першу чергу мешканцям Коломиї, показати будинки, про які вони забули».

Дивитися на звичайні будівлі по-особливому Євген почав недавно, у грудні минулого 2010 року. Однак за цей короткий час виставка в Музеї гетьманства вже третя для митця. Після киян Коломию побачать у Сумах. Опісля фотоекспозиція мандруватиме й іншими містами України, щоб, за словами Євгена, надихнути мешканців інших міст робити подібні проекти.

Але, як запевняє фотограф, на цьому його робота не припиняється, він й надалі мандруватиме містом, шукатиме призабуті будівлі.

Після завершення виставкового туру фотомитець планує видати фотоальбом та листівки на основі відзнятого матеріалу.

Окрім захоплення архітектурою Коломиї, Євген Гапич небайдужий і до місцевих народних майстрів. На початку травня в рамках фестивалю «Великдень у Космачі» відбулося відкриття фотовиставки митця зі 130 фотографій, на яких зображені з три десятки космацьких майстрів у поетапному процесі творення мистецьких творів. Поповнену світлинами нових майстрів виставку планують відкрити у жовтні цього року у Верховній Раді. Експозиція буде присвячена 350-річчю Івано-Франківська, яке святкуватимуть наступного 2012 року.

Виставка світлин Євгена Гапича в Музеї гетьманства триватиме до 20 червня 2011 року.

Розмовляла Катерина Качур
Світлини Катерини Качур та з приватного архіву Євгена Гапича

«Рідна країна»

22 жовтня

Інші дати
Народився Віктор Протопопов
(1880, с. Юрки, Полтавська область - 1957) – видатний український психіатр та фізіолог, засновник патофізіологічного напряму в психіатрії. Разробив оригінальні методи¬ки дослідження вищої нервової діяльності, описав «Синдром Протопопова» (Тріада Протопопова) - комплекс симптомів при маніакально-депресивному психозі.
Розгорнути
Народився Іван Бунін
(1870, м. Воронеж, Росія – 1953) – російський поет, письменник українського походження, Нобелівський лауреат. Багато років жив та творив в Україні (Харків, Полтава, Одеса, Київ). Автор статті «Пам’яті Т. Г. Шевченка», творчістю якого захоплювався, перекладів Шевченкових віршів «Закувала зозуленька» та «Заповіт», а також низки віршів Б.Грінченка.
Великий і багатий край, краса його нив і степів, хуторів і сіл, Дніпра й Києва, народ сильний і ніжний, у кожній дрібниці побуту свого красивий і охайний…» (Іван Бунін про Україну)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі