chrome firefox opera safari iexplorer

Із прийняттям нового генплану у столиці побільшає зелені

06 жовтня 2011 о 10:16
Триває обговорення проекту Генерального плану Києва та його приміської зони на період до 2025 року.
Чиновники не можуть натішитись: уперше цей процес є публічним. Свої пропозиції, мовляв, може надати кожен дієздатний киянин. Автори нового генплану переконують: із ним городянам житиметься краще та комфортніше. Зокрема, обіцяють повернути Києву і звання зеленої столиці Європи. Планується, що кількість зелених зон збільшиться до 23 кв. м на одного постійного мешканця. 
Цифра абстрактна, але все ж для порівняння: зараз реальний показник озеленення становить, за різними підрахунками, від 13 до 19 квадратних метрів. Щоправда, екологи налаштовані менш оптимістично. Кажуть, форсоване прийняття генплану площі зелених насаджень не збільшить, а, навпаки, призведе до їх подальшого знищення. І найголовніше — узаконить ряд скандальних будівництв, за якими вже кілька років тривають судові розгляди.
Забудова зелених зон давно перетворилася з поганої звички на хронічну хворобу столиці. Громадські організації разом з екологами вже майже 10 років «курсують» між різними київськими скверами та островами зі спробами зупинити їх нищення.
— Головним аргументом на захист тієї чи іншої зеленої зони був чинний досі генплан. За ним жодна зелена зона не може стати чимось іншим, а отже — не може бути забудованою, — каже Олексій Василюк, заступник голови Національного екологічного центру України. — Але ми всі пам’ятаємо, коли Київрада приймала рішення передати ту чи іншу ділянку зеленої зони під забудову. За нашими підрахунками, всього так було «втрачено» близько 400 га парків та скверів і трохи менш як 4 тисячі га міських лісів. А розробники нового генплану опинились у пастці: вони не можуть не включити до генплану будинок, якщо Київрада прийняла по ньому рішення. Тому новий генплан може стати узаконенням порушень старого.
Нині, мовляв, тривають судові протистояння стосовно десятків великих і сотень малих ділянок зелених зон, переданих Київрадою під забудову. Тільки-но буде прийнято новий генплан, всі ці скандальні об’єкти можуть узаконити. Відтак повернути назад сквер чи парк громадськості вже точно не вдасться.
Між тим розробники нового генплану запевняють: поспіхом не працюють. Кожен об’єкт, щодо якого виникають питання, детально вивчають. Уже, мовляв, вдалося повернути понад 1600 га зелених зон, незаконно виділених під забудову. Ще майже 90 таких об’єктів вивчаються. Проте екологи та активісти громадських організацій закликають усе ж не приймати генплан найближчим часом.

22 квітня

Інші дати
Народився Анатолій Михайленко
(1939, хутір Комуна Полтавської обл. - 2007) - український письменнник, журналіст, видавець. Автор більше 30 книжок художньої прози й публіцистики, зокрема "Оливкова гілка з Рима", "Кленовий лист з Канади", "Пливе мій човен. Запах полину", "Заки море перелечу".
Розгорнути
Народився Євген Сагайдачний
(1886, м.Херсон – 1961) – український маляр, декоратор і педагог. Автор численних акварелей з гуцульського життя, залишив по собі велику колекцію народного, зокрема гуцульського, мистецтва.
Розгорнути
Народився Євген Козак
(1907, с. Колодне, Львівська область – 1988) – український композитор, диригент, педагог. Автор театралізованого концерту «Буковинське весілля», хорових пісень "Вівчарик", "Україно моя", "Думи мої", «Вітер з полонини», "Зелень кленова, вулиці Львова", обробок українських народних пісень, пісень на слова Т.Шевченка.
Ой, вічарику-вівчарю, Ти жени свою отару З гір високих, з полонини У широкую долину. Сядь зі мною в просінь світа, Заграй мені на трембіті, Розкажи мені - чи любиш? Чом до серця не голубиш? (Українська народна пісня)
Розгорнути