chrome firefox opera safari iexplorer

У Франції вийшли на захист української мови

12 липня 2012 о 11:18

Репрезентативний комітет українських організацій Франції провів у середу в ста метрах від посольства України в Парижі протестну акцію проти нового закону про мови.

Безпосередньо під дверима амбасади не дозволила поставити пікет французька поліція, загородивши вхід до дипломатичної установи власним мікроавтобусом.

Попри зливу, на акцію зібралися близько сотні осіб. Її учасники тримали плакати: «Ківалов, мову не вкрадеш!», «Єдина мова, єдина держава, єдина нація», «Український президент – убивця демократі», «Рідну мову не дамо нікому» та інші.

Голова комітету Наталка Пастернак передала політичному раднику посольства Олегу Кобзистому відозву з понад шестистами підписами. В документі, адресованому до Верховної Ради, міститься заклик до спікера Володимира Литвина не підписувати контроверсійний закон.

«Я розумію вашу тривогу, – заспокійливо звернувся до громади пан Кобзистий, який досить швидко, в супроводі мовчазного колеги, який не представився, вийшов до мітингучих. – Але давайте почекаємо. Закон пройшов лише два читання. Його ще не підписували голова парламенту та Президент. Невдовзі уряд зробить експертизу законопроекту. Якщо він не відповідає стандартам демократії, Президент не стане його підписувати».

Учасники акції висловлювали протилежні думки. «Якщо російська повернеться до офіційних установ, українську згодом буде витіснено», – казала жінка у синьо-жовтій хустці. «Нема віри Президенту, він уже сто разів міг, якби захотів, відкликати закон на допрацювання», – зауважив літній чоловік із прапорцем у руці.

На запитання, як він оцінює недавню публічну заяву Ківалова про те, що стратегічна мета проекту – надати російській мові статусу другої державної, політичний радник посольства дипломатично ухилився від прямої відповіді: «Я також знаю, шо Сергій Ківалов у публічному виступі послався на Хартію регіональних мов, яку схвалила Венеціанська Комісія Ради Європи», – мовив він.

Коли участники пікету вже збиралися розходитися, до них несподівано підійшов посол Олександр Купчишин. «Я з вами, я – за українську державну мову», – запевнив він учасників акції. Але на прохання голови громади Наталки Пастернак підтвердити слово ділом та підписати відозву до Верховної Ради не відгукнувся. Пан посол також попросив «не поспішати, бо законотворчий процес не завершено», дорікнув деяким з французьких українців, що вони «не досконало розмовляють українською» й на прощання запросив усіх на прийняття з нагоди свята незалежності 24 серпня.

«Ми прийдемо, – пообіцяли французькі українці. – Але лише в тому випадку, якщо закон про мови буде остаточно відкликано».

Нагадаємо, у неділю Репрезентативний комітет українських організацій Франції зібрав першу протестну акцію на бульварі Сен-Жермен, пише «Тиждень».

Джерело: ZIK
Розділи: Суспільство

23 травня

Інші дати
Петро Балабуєв
1931 – генеральний конструктор авіаційної техніки АНТК. За його участі та під його керівництвом побудовані літаки: Ан-22 «Антей», Ан-72, Ан-74, Ан-32, Ан-28, Ан-124 «Руслан», найбільший у світі літак Ан-225 «Мрія». Герой Соціалістичної Праці. Герой України.
Розгорнути
Народився Лешек Дезидерій Владислав Городецький
(1863, с. Шолудьки Вінницької обл. - 1930) - архітектор, меценат. Автор Будинку з Химерами, собору святого Миколая в Києві та ін. Його називали "київський Гауді".
Розгорнути
Народився Григорій Чухрай
(1921, м. Мелітополь, Запорізька область – 2001) – кінорежисер, сценарист. Поставив кінокартини «Сорок перший», «Балада про солдата», «Чисте небо», «Пам'ять» «Трясовина» та ін.
Розгорнути
Народилася Христина Литвиненко-Волторніст
(1883, с.Христанівка, Полтавська область – 1978) – українська поетеса, бандуристка. Автор збірок віршів „Широким шляхом”, „Степові квіти”, пісень і віршів для дітей.
«Хто готує себе лише на те, щоб впрягатися до плуга, завжди матиме погоничів» (Олена Теліга)
Розгорнути
Народився Симон Петлюра
(1879, м. Полтава – 1926) - український політичний та військовий діяч, голова Директорії Української Народної Республіки (1919-1920).
«Славні герої різних народів тому-то й є великими, що вмирали в ім’я слави цілої нації, а не окремих її клас чи груп. Великі твори тим-то й славляться, що вони об’яті чуттям неподільної любові до Вітчизни, а не до порізнених, ворогуючих між собою частин народу.» (Симон Петлюра)
Розгорнути