chrome firefox opera safari iexplorer

У новому законі про мови в української статус нижчий, ніж у радянські часи

29 липня 2012 о 12:34
dt.ua

Радянський закон про мови 1989 року надає українській мові як державній значно більшого значення, передбачає ширші умови для її розвитку і використання, ніж це робить закон про основи державної мовної політики, розроблений депутатами від Партії регіонів.

Про це у своїй статті для ZN.UA пише науковий консультант Центру Разумкова Микола Мельник.

За словами експерта, цей факт стає очевидним навіть при порівнянні загальних положень цих законів.

Так, радянський закон визнає українську мову «одним з вирішальних чинників національної самобутності українського народу», встановлює, що «Українська РСР забезпечує українській мові статус державної з метою сприяння всебічному розвиткові духовних творчих сил українського народу, гарантування його суверенної національно-державної майбутності».

У преамбулі законопроекту Ківалова—Колесніченка положення щодо української мови сформульоване так: «Надаючи важливого значення зміцненню статусу державної — української мови як одного з найважливіших чинників національної самобутності Українського народу, гарантії його національно-державної суверенності».

«Як бачимо, за варіантом Ківалова—Колесніченка, українська мова з вирішального чинника національної самобутності українського народу перетворилася в найважливіший (що далеко не одне й те ж саме), а обов’язок держави забезпечувати українській мові статус державної з метою сприяння всебічному розвиткові духовних творчих сил українського народу, гарантування його суверенної національно-державної майбутності зовсім випав з основних положень закону», — підкреслив Микола Мельник.

«Примітно, що радянський закон встановлює обов’язок для республіканських і місцевих державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ та організацій створювати «всім громадянам необхідні умови для вивчення української мови та поглибленого оволодіння нею». Законопроект Ківалова—Колесніченка такого обов’язку не передбачає», — додав він.

Окрім того, зазначає експерт, у тексті закону про основи державної мовної політики, російська мова згадується дев'ять разів, тоді як інші мови національних меншин України — лише по одному разу — коли наводиться їх перелік.

«Незважаючи на загальні декларації про турботу про інтереси всіх національних меншин, апологети мовного проекту дійсно стурбовані підвищенням статусу однієї такої мови – російської. Інші мови національних меншин йдуть, як кажуть, паровозиком – на додаток», –стверджує Микола Мельник у своїй статті для ZN.UA.

Розділи: Суспільство

26 травня

Інші дати
1648 — Корсунська битва
битва між військами Речі посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками під Корсунем в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років. Внаслідок перемог під Жовтими Водами і Корсунем була знищена урядова армія Речі Посполитої на українських землях, створилися умови для утвердження української козацької держави (Гетьманщина).
Україно! Ти для мене диво! І нехай живе за роком рік, Буду, мамо, горда і вродлива, З тебе дивуватися повік... Ради тебе перли в душу сію, Ради тебе мислю і творю. Хай мовчать Америки й Росії, Коли я з тобою говорю. (Василь Симоненко)
Розгорнути
Народився Борис Грабовський
(1901, м. Тобольськ, Росія - 1966) - видатний вітчизняний фізик, син поета Павла Грабовського, творець першої в світі електронної системи передачі на відстань рухомого зображення. Побудував малолітражний гелікоптер, трикрилий планер, сконструював прилад для орієнтації сліпих, апарат для глухонімих.
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі