chrome firefox opera safari iexplorer

Винахідник з Харкова вирішив проблему утилізації сміття, над якою ламав голову весь світ

18 вересня 2012 о 12:13

Винахідник з Харкова вирішив проблему утилізації пакувальних матеріалів, над якою б'ються вчені із США, Німеччини, Японії і Фінляндії, повідомляє "Сегодня.

«Ідею, як не дивно, мені подарували смітники. Я проїжджав в районі міського полігону твердих побутових відходів. І він весь був завалений пластиковими упаковками, поліетиленовими пакетами. Так можна ж перетворити всю країну на смітник! Поліетилен і взагалі термопластика при всіх їх перевагах мають загальний недолік — вони практично не розкладаються в природних умовах, а якщо примусово це робити — спалювати, це викид в атмосферу отруйних сполук. Ще один важливий фактор — поліетилен роблять з нафти, невідновлюваної сировини, тобто рано чи пізно його просто не буде з чого робити», — розповів співробітник лабораторії генетики, біотехнологій і якості біосировини інституту рослинництва ім. Юр'єва Сергій Тимчук. На створення біорозкладаної плівки пішло близько 15 років.

«Перше, що мені прийшло в голову — це культурні рослини, які є основним джерелом нашого харчового раціону. Потрібен був плівкоутворювач, найбільше підходив крохмаль, його видобувають з пшениці, жита, кукурудзи. Виявилося, для плівки найбільше підходить крохмаль, здобутий з останньої культури», — говорить учений. Однак з першої спроби створення плівки успіхом не увінчалося — плівка була неміцною, швидко рвалася. «Звичайний крохмаль не підходив. Він складається з двох складових: амілози і амілопектину в співвідношенні 25% на 75% відповідно. Ми встановили — для плівки потрібно створити крохмаль, де амілоза займатиме як мінімум 50, а краще 60%», — пояснює Тимчук. За допомогою їстівної плівки, можна, наприклад, збільшити термін придатності хліба з декількох днів до місяця. «У нас зазвичай буханець хліба може зберігатися 1-2 дні, і далі ми пускаємо його на сухарі. Якщо ж на хліб напилити нашу плівку, то він залишається свіжим до 4 тижнів. Його навіть можна їсти, не знімаючи плівку», — додає винахідник. З цього ж крохмалю можна зробити піддон, аналогічний тим, у яких зараз в супермаркетах продаються супові набори.

«Берете піддон і разом із м'ясом кидаєте у воду — вже за кілька хвилин від піддону не залишиться і сліду, а відвар вийде чудовим», — запевняє Сергій Тимчук. Учений також зазначив, що біоперероблюваніпакувальні матеріали не змінюють смак їжі, у них взагалі немає смакових якостей. А якщо плівку просто викинути, то за 4 тижні від неї не залишиться і сліду — вона розкладається в природному середовищі. Проте, говорити про масове виробництво такої плівки рано — підприємцям дешевше робити звичайний поліетилен.

«Виробництва поліетилену вже існують, плівки — ні. І їх створення вимагає великих фінансових вливань. А нашим бізнесменам цікава лише негайна вигода», — вважає Тимчук. За словами винахідника, єдиний шанс почати масово виробляти біоперероблювану упаковку — зобов'язати впроваджувати її на урядовому рівні.

Джерело: ТСН
Розділи: Довкілля

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути