chrome firefox opera safari iexplorer

Сигналу SOS сьогодні виповнилося 106 років

03 жовтня 2012 о 10:21

Цього дня 1906-го року в Беpліні відбулася Моpская конфеpенции за участю пpедставників 29 госудаpств, що затвердила новий сигнал лиха на моpі — SOS. передає УНН.

Ще до винайдення на початку 1890-х радіо, на морських судах вже застосовувалося безліч різних візуальних і аудіосигналів лиха. Для цього використовувалися такі засоби зв'язку як семафорні прапори, сигнальні вогні і дзвони. Радіо (називалося тоді «бездротовим телеграфом») спочатку використовувало азбуку Морзе, систему, спочатку розроблену для наземного проводового телеграфу.

Коли на суднах стали з'являтися радіостанції, з'явилася необхідність в стандартизації комунікацій. Спочатку запропонований сигнал складався з букв CQD — перші дві букви означали стандартний виклик всіх радіостанцій, а остання — D — була додана до сигналу тому, що з цієї букви починалося англійське слово Danger — небезпека.

До цього поєднанню моряки швидко підібрали фразу «Come Quick, Danger», що означає в перекладі з англійської «Ідіть швидкоо, небезпека».

Однак у вигляді коду на мові азбуки Морзе ця фраза мала досить складний вигляд. Щоб уникнути неприємностей замість цих букв вирішено було вибрати інші — SOS. За кодом Моpзе на всіх мовах такий сигнал виглядав однаково — тpи крапки — тpи тире — тpи крапки. Таким чином, цей сигнал був вибраний з чисто технічних міркувань.

Фрази, які часто з ним пов'язують-такі як «Save Our Ship» (врятуйте наш корабель), або «Save Our Souls», «Save Our Spirits» (врятуйте наші душі), або «Swim Or Sink» (пливіть або потонемо) , або навіть «Stop Other Signals» (припиніть інші сигнали) з'явилися після прийняття сигналу.

З 1 лютого 1999 Всі морські судна повинні використовувати для передачі сигналів лиха більш досконалу систему — GMDSS. У зв'язку з цим значення сигналу «SOS» зменшилося, хоча він як і раніше може застосовуватися.

Розділи: Суспільство

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути