chrome firefox opera safari iexplorer

Українські студенти масово йдуть на роботу — за грошима, кар'єрою і досвідом

02 жовтня 2012 о 10:32

Українські студенти масово йдуть на роботу — за грошима, кар'єрою і досвідом. У солідні компанії сьогодні прагнуть прорватися навіть першокурсники, — пише Інна Прядко в №38 журналу Корреспондент від 28 вересня 2012 року.

Сімферопольський студент Олександр Титов краще за багатьох своїх однолітків знає ціну часу. Вже півтора року йому вдається щодня вплітати по шість робочих годин у навчальний розклад фізфаку Таврійського національного університету. 20-річний Титов і ще двоє його однокурсників працюють програмістами в місцевій аутсорсинговій IT-компанії, не зменшуючи темпу навчання у ВНЗ.

«У нас така спеціальність [комп'ютерна інженерія], що за підручниками її не вивчиш, — пояснює свій трудовий стимул Титов. — У наш час, якщо ти після університету без досвіду роботи — абсолютно все одно, який у тебе диплом, червоний або зелений».

Такі пріоритети вважають аксіомою більшість молодих українців, починаючи кар'єру і здобуваючи перший професійний досвід задовго до отримання вузівських корінців. Згідно з даними дослідження кадрового порталу rabota.ua, більш ніж 30% студентів постійно суміщають роботу і навчання, 24% роблять це час від часу і 18% — лише зрідка. За оцінкою експертів ринку, ще 10-15 років тому ці цифри були вдвічі нижчими.

Більш як 30% студентів постійно суміщають роботу і навчання, 24% роблять це час від часу і 18% — лише зрідка. За оцінкою експертів ринку, ще 10-15 років тому ці цифри були вдвічі нижчими

Причому якщо на початку 2000-х середній вік працюючого студента становив 20-21 рік, то сьогодні молодь шукає роботу вже з перших курсів, ділиться спостереженнями Алла Арапова, фахівець з підбору персоналу лізингової компанії Анкор. У підсумку, як з'ясував кадровий портал hh.ua, близько 40% випускників можуть похвалитися досвідом роботи від одного до трьох років. Іншими словами, українці наздоганяють західних однолітків: за останні 40 років у США кількість студентів, котрі працюють, зросла з 35% до 60%.

Таке прагнення до раннього старту експерти пояснюють насамперед реаліями вітчизняного ринку. «Головними вимогами на ринку стають не стільки наявність диплома магістра, скільки накопичений досвід роботи, компетенція, знання та вміння людини», — наголошує Ірина Вольницька, менеджер з розвитку бізнесу консалтингової компанії Hay Group.

Також на тлі скорочення бюджетних місць у ВНЗ і подорожчання навчання зростає потреба молоді в економічній незалежності від батьків. Середня зарплата працюючих студентів — 63% заробляють від 1 тис. до 2,5 тис. грн. — цілком компенсує їхні витрати на власне дозвілля.

Хоча переважно українські роботодавці вкрай неохоче працевлаштовують випускників без досвіду, і студентам при пошуку вакансії доводиться долати чималі перешкоди, набиваючи ґулі і отримуючи життєві уроки. Однак деякі солідні компанії, піклуючись про власне майбутнє, все ж «беруть на виховання» молоді кадри, щоб з часом отримати цілком готових до роботи співробітників.

Теорія і життя

Антон Тараненко, п'ятикурсник Національного авіаційного університету, успішно пройшовши практику на третьому курсі, залишився працювати в держкомпанії Київгеоінформатика. Він заробляє близько 2,5 тис. грн. на місяць, і це значна надбавка до його стипендії, що складає трохи більше як 700 грн.

Але майбутнього геодезиста цікавить не стільки нинішній дохід, скільки шанс набратися досвіду за фахом. «Можна піти барменом або офіціантом — це, звичайно, за зарплатою приємніше буде, — але що далі?» — риторично запитує Тараненко. Він вважає безглуздим витрачати на навчання час, а тим більше гроші, якщо потім не працювати за професією.

Сьогодні молоді люди все раніше усвідомлюють, якою саме спеціальністю вони хотіли б займатися

За рік складання топографічних планів Тараненко встиг освоїти сучасні прилади, яких він не бачив в університеті, а також переконатися, що професія йому до душі, і остаточно вирішити: кар'єру він продовжить ц цій же сфері.

«Сьогодні молоді люди все раніше усвідомлюють, якою саме спеціальністю вони хотіли б займатися», — зазначає Юлія Макарова, старший консультант практики Промисловість і технології HR-консалтингової компанії Hudson в Україні.

Бажання понюхати пороху і порівняти практику з теорією — головне, що змушує студентів працювати. Півроку тому студентка Інституту журналістики Ярослава Алексєєва влаштувалася у видавництво АТ Медіа, хоча попереду була ще переддипломна практика, сесія, захист бакалаврської, держіспити і вступ у магістратуру.

Тепер Алексєєва живе в двох реальностях: до обіду працює журналісткою, а потім йде на пари. Правда, вона зізнається, що добре втомлюється, але про прийняте рішення вчитися і працювати не шкодує.

«Як не крути, зробити журналіста-практика з теоретика може тільки редакція, — міркує студентка. — Хотілося побачити цю кухню, справжнє живе життя».

На відміну від Алексєєвої, киянка Тетяна Бойчук, студентка Національного педуніверситету ім. Михайла Драгоманова, навпаки, ще на третьому курсі охолола до обраної німецької філології і перспективи стати викладачем. Рік тому вона влаштувалася секретарем в компанію з управління персоналом і сподівається, що цей стартовий майданчик допоможе їй зробити кар'єру в сфері підбору кадрів або адміністрування.

Перша робота, навіть не за фахом, — дійсно безцінний внесок у скарбничку життєвого досвіду, підтверджують експерти

Бойчук розповідає, що на позиції секретаря вона виховала в собі низку корисних якостей — витримку, наполегливість і відповідальність. «Це дуже загартовує», — переконана студентка.

Перша робота, навіть не за фахом, — дійсно безцінний внесок у скарбничку життєвого досвіду, підтверджують експерти. І розпорядок дня, і передбачена відповідальність дисциплінують майбутніх випускників, а будь-яка зарплата розплющує очі на справжню ціну грошей. До того ж такий досвід — найкращий спосіб усвідомити своє місце на ринку.

Юлія Лісничук ще на четвертому курсі факультету менеджменту та маркетингу Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут пройшла стажування в одній із великих аудиторських компаній. Вона продовжує там працювати і зараз і визнає, що потрапила в іншу систему координат.

"Тут розумні навколо всі. Я ж розумію, що знаю мінімум і вивчити потрібно буде дуже багато ", — ділиться Лісничук, котра у ВНЗ почувалася на голову вище від інших завдяки звичці читати тонни економічної літератури.

До слова, свої кар'єрні можливості українські студенти оцінюють досить тверезо, зазначають роботодавці. За словами Сергія Печеніжського, директора з навчання GlobalLogic, найбільшої в Україні IT-компанії, їхні молоді претенденти претендують, як правило, на ролі інтернів або молодших інженерів.

Невисокі і зарплатні очікування молоді. Найбільші вони у киян — від 2,4 тис. до 3 тис. грн. А миколаївські студенти готові стартувати і з 1,2 тис. грн.

«Непоодинокі випадки, коли молоді пропонують почати працювати безкоштовно, лише б отримати комерційний досвід», — додає Печеніжський.

Трудові резерви

У випускника ВНЗ, який встиг попрацювати за фахом, шанси працевлаштуватися в порівнянні із недосвідченим колегою зростають удвічі, стверджують експерти. За спостереженнями рекрутерів, роботодавцям до вподоби люди, які прагнуть якомога раніше набити ґулі на трудовій арені.

«Ми можемо припустити, що така людина більше амбіційна, більш непосидюча, їй швидше хочеться набути реального досвіду і чимось похвалитися», — порівнює Макарова працюючих студентів з тими, хто надовго залишається під крилом батьків.

До того ж вітчизняний ринок праці дає студентам карт-бланш для проб і помилок на кар'єрному шляху. В Україні майбутня робота необов'язково повинна бути прив'язана до спеціальності, записаної в дипломі, як це прийнято, наприклад, у Німеччині чи Австрії, нагадує Макарова.

У випускника ВНЗ, який встиг попрацювати за фахом, шанси працевлаштуватися в порівнянні з недосвідченим колегою зростають удвічі

Так, з логістичною освітою тут можна займатися маркетингом. Винятком є технічні і фінансові посади, при прийомі на які в диплом все ж заглядають.

Ще одна лояльна риса українського ринку праці полягає в тому, що він пропонує все більше вакансій для кандидатів без досвіду роботи на такі посади, як мерчандайзери, промоутери, оператори контактцентрів, продавці-консультанти, асистенти відділів різних напрямків.

Так чи інакше, з досвідом або без, студенти є вигідним резервом для роботодавців, що не вимагає великих витрат. Крім того, співробітникам, починаючим з чистого аркуша, простіше прищепити цінності та цілі компанії, наголошують аналітики.

Правда, у молодих та ранніх є значний недолік — мінливість. Через брак часу студенти нерідко не встигають у ВНЗ і в підсумку часто жертвують кар'єрою заради навчання і звільняються.

Не вітають пропущені через роботу пари і викладачі. Однак найбільш передові навчальні заклади визнають необхідність «вживатися із сумісниками».

«Позиція ВНЗ — студент повинен вчитися. Але якщо він може поєднувати роботу і навчання, ВНЗ це підтримує, — наголошує Ірина Картавцева, керівник Центру кар'єри та працевлаштування Національного університету Києво-Могилянська академія. — Ми ж хочемо, щоб наші випускники цінувалися на ринку праці і були конкурентоспроможними».

Позиція ВНЗ — студент повинен вчитися. Але якщо він може поєднувати роботу і навчання, ВНЗ це підтримує

Тим часом масове прагнення молоді рано зайнятися кар'єрою підігрівається і специфікою розвитку країни.

"Українське суспільство прискореними темпами входить в епоху споживання, а молодь перебуває на межі цієї трансформації, — пояснює Печеніжський. — Молоді люди з юних років хочуть купувати дорогі речі, електроніку, автомобілі та інші атрибути дорослого життя.

Бойчук рада хоча б уже тому, що робота звільнила її від необхідності регулярно просити гроші на життя у батьків. А Лісничук отримала можливість із зарплати і стипендії відкладати кошти на втілення давніх мрій, таких як подорож Європою.

Шанси реалізувати себе в найближчі роки у молодих людей тільки зростуть, впевнена Макарова. Найкращі українські компанії за прикладом найбільших західних роботодавців активно вводять спеціальні навчальні програми стажування студентів з їх подальшим працевлаштуванням.

На відміну від стажувань радянських часів, які були переважно формальністю, тепер такі програми ініціюють самі компанії. Наприклад, аудиторська компанія Ernst & Young в Україні щорічно приймає таким чином близько 100 студентів і випускників, а GlobalLogic за 2011 рік навчила у власному тренінговому центрі і потім працевлаштувала 250 студентів.

«Мотивованим і талановитим молодим людям зараз з кожним роком запалюється все яскравіше зелене світло, тому що ринок праці серед студентів зростає, — резюмує Макарова. Також вона робить прогноз: — Програми підбору талановитих випускників, я думаю, зараз будуть збільшуватися в геометричній прогресії».

Робочий семестр

Третина українських студентів поєднують навчання і роботу на постійній основі, кожен п'ятий змушений пропускати заняття через робочу зайнятість

Чи суміщають студенти навчання і роботу,% респондентів

30 — так, постійно

24 — так, час від часу

18 — так, але рідко

28 — ні, ніколи

Який середньомісячний дохід приносить робота студентам,% респондентів

13 — до 1.000 грн.

63 — 1.000-2.499 грн.

22 — 2.500-4.999 грн.

2 — 5.000-7.499 грн.

Чи заважає робота навчальному процесу,% респондентів

17 — так, заважає — пропускають заняття

28 — ні, не заважає — встигають поєднувати роботу і навчання

25 — впевнені, що не можна стати хорошим фахівцем, не поєднуючи роботу і навчання

30 — не бачать сенсу працювати під час навчання

Основні стимули до роботи під час навчання,% респондентів

35,9 — заробіток на додаткові витрати — відпочинок, гаджети, одяг

32,6 — набуття професійного досвіду за майбутньою спеціальністю

16,4 — оплата навчання та/або повна оплата власних витрат

15,1 — часткова оплата навчання або власних потреб

Дані досліджень міжнародного кадрового порталу hh.ua та порталу rabota.ua

***

Цей матеріал опубліковано в № 38 журналу Корреспондент від 28 вересня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

Розділи: Новини освіти

19 січня

Інші дати
Хрещення Господнє (Водохреща)
Там, на річці на Йордані Там Господь Христос хрестився, З рук Хрестителя Івана У святій водичці вмився" (Ярослав Вільшанко)
Розгорнути
Народився Гордій Левченко
(1897, с. Дубрівка Житомирської обл. - 1981) - військово-морський діяч, адмірал, головнокомандувач Балтійського флоту. У 1939-1942 роках - заступник наркома ВМФ СРСР. Під час Другої світової війни керував обороною Криму.
Розгорнути
Народився Тимофій Левчук
(1912, с. Бистрівка Житомирської обл. - 1998) - українського кінорежисера, народного артиста. Фільми: "Іван Франко", "Калиновий гай", "Два роки над прірвою", "Помилка Оноре де Бальзака", "Родина Коцюбинських" та ін.
Розгорнути
Народилася Марія Тим'як
(1889, м. Косів Івано-Франківської обл. - 1970) - народний майстер мистецької кераміки. Створювала оригінальний побутовий посуд (миски, глечики), вазочки і фігурки, оздоблюючи їх геометричним орнаментом. Вироби зберігаються у музеях Києва і Львова.
Розгорнути