chrome firefox opera safari iexplorer

В Україні – чергова криза з ліками

02 жовтня 2012 о 13:15
ezheliy.ucoz.ua
Хворі на гостру ниркову недостатність у Києві залишилися без розчину для перитонеального діалізу.

Ситуація є критичною для щонайменше 60 киян, розповіли «Українській правді» хворі та їхні родичі.

За їхніми словами, вже протягом місяця спостерігаються перебої з розчинами, якими держава має забезпечувати хворих безкоштовно, настільки критичної ситуації вони не пам’ятають.

Купити розчини в звичайних аптеках хворі не можуть, тому що вони відпускаються лише через лікарні.

За словами пацієнтів, лише в Олександрівській лікарні наразі страждають від нестачі розчинів близько 60 киян. Ці люди можуть просто померти за лічені дні, якщо проблему не буде вирішено.

«В Олександрівській лікарні таких хворих зараз 58. Ці розчини заміщують функцію нирок, без них людина не живе. Хворі у постійному напруженні – чи будуть розчини, чи ні, чи будуть вони жити, чи помруть», — каже дружина хворого Максима Ольховика Тетяна.

«Ми писали у Міськздоров’я, у МОЗ, просили вирішити цю ситуацію, двічі ходили на особистий прийом до головного лікаря міста. На першому прийомі він нам пообіцяв, що проблема вирішиться. Минув тиждень, почали возити ці розчини на 3-4 дні, а зазвичай возять на місяць», — додає вона.

Тетяна скаржиться, що зараз усіх хворих з Олександрівської лікарні намагаються перевести у 3 міську лікарню, де розчин нібито є. Однак пацієнти відмовляються, стверджуючи, що там їх не лікували, і з розчином такі самі проблеми.

«У цій лікарні ніколи перитонеального діалізу не було, лікарі досвіду лікування таких хвороб не мають. Хворі там лікуватися не хочуть, бо більшість з них вже там побували і залишилися, м’яко кажучи, незадоволеними. Ми подали колективну заяву про те, що туди переводитися не будемо. Тим не менше, нас всіх обдзвонюють з цієї лікарні, обіцяючи забезпечити розчином», — каже вона.

Жінка пояснила, що закупки розчинів проводить Київське управління охорони здоров’я при КМДА, і воно визначає, через яку лікарню будуть поширюватися ліки. У попередні роки закупки проводилися через Олександрівську лікарню, в якій є профільні спеціалісти.

«У нас таких проблем ніколи не виникало. Цього року, коли нас чомусь вирішили забезпечувати розчинами через 3-тю лікарню, виникли проблеми», — каже вона.

Інша хвора Юлія з діагнозом гломерулонефрит розповіла, що останню порцію ліків від держави вона отримала більше тижня тому.

«Тільки за рахунок того, що в мене були особисті невеликі запаси, я протрималася до цього часу», — каже вона.

«Я щойно розмовляла з дружиною одного хлопця, вона розповіла, що кілька днів не було розчинів, і вже у легені почала набиратися вода. Це дуже небезпечно. Якщо нема цього розчину, через день-два може статися інсульт, інфаркт, набряк легенів, мозку», — додає жінка.

Вона підтверджує, що хворі та їхні родичі «сидять у Мінхдоров’я безвилазно», а «3-тя лікарня вже почала шантажувати людей».

«Вони вже навіть кажуть: якщо ви до нас не перейдете, ви нічого не отримаєте. А багато людей, які зараз лежать в Олександрівській, були в 3-й, це центр нефрології. І там лікарі виписували людей помирати. Так і казали: „Їдьте додому помирати“. Мені казали платити величезні гроші за діаліз. Якби я вчасно не перейшла в Олександрівську, я, може, й не жила зараз», — каже Юля.

«Українська правда. Життя» направила до головного управління охорони здоров’я КМДА запит з проханням прокоментувати інформацію, однак відповіді поки не отримала.
Як відомо, влітку спалахнуло два скандали, пов’язані з нестачею ліків – спочатку МОЗ не забезпечив препаратами онкохворих дітей, потім виникли серйозні проблеми із забезпеченням хворих на ВІЛ/СНІД антиретровірусними препаратами.

Представники громадських організацій звинувачували МОЗ у закупці препаратів для лікування хворих на ВІЛ/СНІД за завищеними цінами.

Пізніше МОЗ домовилося з виробниками ліків та вистриб’юторами про поставки в якості гуманітарної допомоги препаратів для хворих на ВІЛ\СНІД на загальну суму близько 7 мільйонів гривень.

24 листопада

Інші дати
Народився Олекса Стороженко
(1806, с. Лисогори, Чернігівська область – 1874) – український письменник, етнограф, художник. Автор двотомного видання «Українські оповідання», в основі значної частини яких - народні перекази, анекдоти, прислів'я.
«Наша чудова українська врода, нагріта гарячим полуденним сонцем, навіва на думи насіння поезії та чар. Як пшениця зріє на ниві і складається у копи і скирти, так і воно, те насіння, запавши у серце й думку, зріє словесним колосом і складається у народні оповідання й легенди» (Олекса Стороженко)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі