chrome firefox opera safari iexplorer

Георгій Нарбут — найвідоміший графік сучасності

09 березня 2013 о 09:46
podrobnosti.ua

9 березня 2013 року виповнюється 127-ма річниця з дня народження Георгія Нарбута— видатного майстра української графіки, помітної постаті в історії мистецтва.

Проживши лише 34 роки, він зумів зробити фундаментальний внесок у розвиток українського мистецтва.

Універсальність обдарування та глибина інтелекту дали митцеві змогу працювати у царині акварелі й силуету, пера й олівця, шрифтової композиції й геральдичних знаків, кольорового естампа й книжкової ілюстрації, символічної картинки й анімаційної сценки.

Георгій Нарбут був творцем українського державного герба й печаті, грошових купюр і поштових марок. Йому належать дивовижної образності та яскравості екслібриси та архітектурні краєвиди.

Сама природа дала Георгію все необхідне, щоб стати графіком-віртуозом: міцні, рухливі руки, феноменальну пам'ять (складний орнамент, який бачив одного разу, міг безпомилково відтворити через кілька років), рідкісну працездатність, спокійну вдачу й дисциплінованість у праць. Він «народився графіком», опанувавши техніку самотужки.

Митець встиг проявити свій блискучий графічний дар з вичерпною повнотою, він створив власний художній всесвіт, в основу якого поклав український образотворчий фольклор – «козаки – Мамаї», килими, розписна кераміка, різьба по дереву.

Григорій Нарбут став яскравою творчою індивідуальністю, а його твори впізнавали за графічними прийомами, улюбленими мотивами. Художником було здійснено ілюстрування та оформлення добірних видань бездоганної «архітектури». Формат, папір, шрифт, бережки, місця розташування прикрас та ілюстрацій, спосіб друку, стилістика рисунків, добір фарб — усе було надзвичайно доцільним, як з естетичного, так і з економічного боку.

Нарбут був серед першовідкривачів української художньої старовини як естетичного явища. Захопившись козаччиною, Георгій Іванович не тільки пише в «українському стилі», а й починає говорити українською літературною мовою. Що далі, то більше заглиблюється він в українську історію, повертається до свого захоплення геральдикою. Майстер створює значну кількість гербів.

Фото Клуб коллекционеров

Головною у творчості митця була робота над графічною серією «Українська абетка», що стала найвищим злетом його обдарування. В малюнках до абетки виявилося властиве натурі художника поєднання фантастики, поетичності й гумору.

Фото dobro-biblio.ucoz.ru

У п'ятнадцяти листах «Абетки» Нарбут демонструє велику, рідкісну різноманітність прийомів, що дали змогу в чорно-білих графічних аркушах втілити незліченну кількість персонажів, передати зачарування українською природою. Цю роботу було визнано справжнім шедевром.

Г. Нарбут виграв конкурс на кращий ескіз українських паперових грошей. Оформлюючи купюру, художник застосував орнаменти в дусі українського бароко XVII—XVIII ст., декоративні шрифти, зображення самостріла (герб Київського магістрату XVII – XVIII століть) і знака князя Володимира — тризуба, який згодом став державним гербом України.

Він є автором перших марок Української Народної Республіки. Цю копітку працю він поєднував з ілюструванням періодичних видань, книжок, створенням станкових графічних композицій.

Фото Клуб коллекционеров

Численні обкладинки і заставки до книг, зокрема до «Антології» М. Зерова, до журналів «Наше минуле», «Мистецтво», ілюстрації до «Енеїди» І. Котляревського.

Георгій Нарбут, маючи величезний авторитет у художніх колах, за короткий час зумів своєю творчістю кардинально змінити уявлення про місце книжкової графіки в культурному житті суспільства.

Уперше в Україні він ставив і практично вирішував завдання комплексного оформлення книги. Образи, відтворені Нарбутом в книжках та журналах, були в кожному домі. Доробок художника в галузі шрифту став вираженням епохи і на довгі роки наперед визначив розвиток цього виду мистецтва в Україні. Власними творами Георгій Нарбут дав творчий заповіт наступним поколінням українських графіків.

Українські гроші Нарбута

Георгій Нарбут створив ескізи українських грошей номіналом 10, 100 і 500 гривень. Друкувалися вони в Берліні, звідки їх доставляли в Україну літаками.

Працюючи над малюнком першого українського грошового знака, Георгій Іванович не копіював наявних банкнот, а створив особливий глибоко національний малюнок у стилі українського бароко.

Фото Клуб коллекционеров

Їх мистецьку вартість відзначали найкваліфікованіші майстри друкарства з Франції і Німеччини, тому нарбутівські банкноти можна вважати і художніми творами. В першій українській банкноті лише на одній зі сторін Нарбут використав 9 варіантів оригінального шрифту.

1919 р. уряд Директорії під натиском ворога переїхав з Києва до Кам’янця-Подільського, який став фактично столицею України. Керівництво Держбанку ухвалює друкувати в місті гроші. Друкарня розміщувалася в нинішнім будинку індустріального коледжу, Державна скарбниця — в будинку коледжу культури та мистецтв.

1919 р. в Кам’янці-Подільському було випущено в обіг так звані думські гроші, тобто місцева грошова одиниця, а також 100-гривнева банкнота за рисунком Нарбута, проект якої зроблено 1918 р.

Найціннішою вважається ескіз Нарбутової банкноти номіналом 100 гривень, на якій зображено молоду українську селянку зі снопом пшениці та чоловіка у фартуху, що спирається на молот, — символ українського робітництва, в обрамленні вінка з квітів, плодів, овочів, пшениці. На зворотному боці — тризуб у лавровому вінку.

Фото Клуб коллекционеров

Усього в 1917—1920 рр. в обіг було випущено 24 види грошових знаків-карбованців, гривень і шагів. 12 з них друкувалися за проектами знаменитого художника Георгія Нарбута, чиє ім’я відоме далеко поза межами України.

Фото Клуб коллекционеров

У 2006 році Національний банк України випустив пам’ятну монету номіналом 2 гривні, присвячену 120–річчю з дня народження Г.І. Нарбута, а поштою України та видавництвом «Марка України» було зроблено випуск комеморативної поштової марки з нагоди ювілею митця.

Фото Клуб коллекционеров

З прийняттям Україною незалежності геральдика і шрифти Г. Нарбута знову зайняли поважне місце в усіх сферах життя. У більшості державних документів України дотепер використовується нарбутівський шрифт.

«Рідна країна»

* Використані матеріали статей Ольги Ільницької, викладача культурології та Лілії Троїцької, наукового працівника Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника.

25 липня

Інші дати
Народився Юліан Кулаковський
(1855, Литва – 1919) – історик, археолог, Фахівець з історії Північного Причорномор'я, Візантії, Стародавнього Риму. Проводив археологічні дослідження античних пам»яток півдня України (Ольвія, Пантікапей). Автор 3-томника «Історія Візантії».
І тільки Рим один до Риму міг рівнятись, І Риму одного міг тільки Рим жахатись. Було бо писано у книзі судьбовій, Щоб скрізь підносив він тріумфу горді брами, Законом для землі поставив присуд свій, А серця мужністю зрівнявся з небесами! (Микола Зеров)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі