Днями у Києві та на Черкащині було презентовано факсимільне видання першого (за хронологією) із чотирьох альбомів малюнків Тараса Шевченка, що зберігаються в архіві Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України. У ньому містяться ескізи, етюди, зарисовки і начерки, виконані у 1841—1843 рр. у Петербурзі та під час першої подорожі Кобзаря в Україну 1843 року.
«Альбом малюнків Тараса Шевченка 1841—1843 рр.» побачив світ завдяки Фонду Миколи Томенка «Рідна країна» та видавництву «Веселка» в рамках проекту «Шляхами Тараса Шевченка», приуроченого до 200-річчя поета.
Це видання унікальне тим, що альбом Шевченка відтворений у його первісному вигляді, тобто таким, яким він був до вилучення із нього трьох аркушів. Так, з альбому було вилучено спочатку два аркуші, очевидно, самим Шевченком, який за власними рисунками на них виконав офорти «У Києві» та «Видубицький монастир». Третій аркуш із ескізом композиції до офорта «Судня рада» на лицьовому боці та рисунком «Батьківська хата в Кирилівці» на звороті було вирвано для експонування на одній із виставок у радянську епоху. Оригінали цих сторінок нині зберігаються у Національному музеї Тараса Шевченка у Києві.
«Ми хочемо показати Тараса Шевченка ще як геніального художника, дослідника, людину, що пропагує історію і традиції України. У ході роботи над цим альбомом вдалося зробити багато наукових відкриттів, починаючи з датування альбому, і закінчуючи поверненням малюнків, які в певні часи були вилучені з альбому. Тобто, ми видали альбом у тому вигляді, з яким Шевченко мандрував у 1841—1843 рр. та в який записував, замальовував і занотовував побачені враження», — зазначає ініціатор ідеї Микола Томенко.
По суті, за його словами, цей альбом унікальний тим, що він одночасно є і записником Тараса Шевченка. Тут є не лише його графічні зображення та малюнки, а і нотатки, фрагменти текстів народних пісень, записані рукою Пантелеймона Куліша. Усі тексти пісень подаються за оригіналами записів в альбомі у тій послідовності, у якій вони були записані, і з дотриманням мовних особливостей того регіону, звідки були виконавці пісень, та особливостей правопису, який виробляв тоді П. Куліш – так званої кулішівки.
На думку дослідників, підписи до уривків цих пісень «Межигорье. На Днѣпрѣ», «На Днѣпрѣ. Против Межигорского монастыря» є історичним свідченням спільної подорожі письменників по Дніпру до Межигір’я, де вони слухали і записували український фольклор.
В Альбомі можемо знайти краєвиди Києва, Києво-Печерської лаври, Видубицького монастиря, сіл, які пізніше були затоплені під час створення Кременчуцького водосховища, хати Шевченка, його діда тощо.
Дане видання, окрім власне Альбому, містить також науковий коментар шевченкознавця Сергія Гальченка, який описав і прокоментував кожен аркуш, аргументував і уточнив датування ескізів, зарисовок і начерків. За словами науковця, представлений альбом — доказ того, що навіть більш ніж за 150 років вивчення Шевченка його спадщина досі залишається лише частково дослідженою.
Готуючи до друку цей Альбом, художники прагнули максимального відтворити роботу великого майстра, зберегти кожен порух руки Кобзаря олівцем чи пером.
Як повідомив Микола Томенко, примірники цього Альбому будуть надіслані в центральні музеї Шевченка, університети, обласні бібліотеки та виші, де викладають образотворче мистецтво.
Зовнішній вигляд
Перший за хронологією альбом Шевченка має коричневу оправу, колір якої, очевидно, вицвів з часом, та шкіряні кути справа на верхній і нижній палітурках. На корінці наявний орнамент бронзового кольору.
Трохи лівіше, нижче від центру, не досить виразно навіть в оригіналі проглядається начерк постаті селянина з простертою правою рукою. Праворуч угорі теж не досить виразно видно постать людини у головному уборі, схожому на чалму. Обидва форзаци альбому обклеєні зеленим папером, на них Шевченко теж залишив свої записи та рисунки.
Аркуші альбому були прошнуровані шовковою товстою ниткою, скріплені сургучевою печаткою.
Другиий альбом Шевченка
На початку 2012 року світ завдяки Фонду Миколи Томенка «Рідна країна» побачило факсимільне відтворення другого (за хронологією) «Альбому Тараса Шевченка 1845 року».
Малюнки аквареллю і сепією, зарисовки олівцем та фрагменти фольклорних записів – це те, що зафіксував митець упродовж кількох мандрівок містами і селами тодішніх Київської і Полтавської губерній як член Київської археографічної комісії.
Ескізи офортів із унікального альбому Шевченка 1845 року стали основою художнього видання «Живописна Україна» про минуле, народний побут, звичаї та фольклор, природу й історичні пам’ятки.
«Рідна країна»