chrome firefox opera safari iexplorer

Якою ціною обійдеться киянам концерт Віденського філармонічного оркестру?

11 квітня 2013 о 10:49
umoloda.kiev.ua

У пік снігопадів Попов шукав спонсорів, щоб привезти Віденський філармонічний оркестр до Києва. Але трохи не допрацював, тож столичним платникам податків усе одно доведеться потрусити гаманцем. Є такий корисний сайт — «Вісник державних закупівель», завдяки якому днями громадськість довідалася, що комунальне підприємство КМДА «Агентство з обслуговування театральної і концертної діяльності» витратить ще 714 тисяч гривень на оренду Палацу «Україна», де 12 квітня відбудеться концерт, оформлення сцени, звуко– та світлоустаткування, замовлення рекламних роликів, які транслюватимуть на муніципальних майданчиках — у метрополітені та на нерейтинговому телеканалі «Київ».

Про це пише «Україна молода».

Власне, це нормальна практика, коли певні супутні витрати бере на себе приймаюча сторона. В іншому разі журналісти не так доскіпливо б придивлялися до сум бюджетних витрат. Але в нашому випадку гастроль віденських музикантів стала для киян не лише культурною подією, а й… заручником політичних нюансів.

До речі, концерт відбудеться на майданчику, що є в державній власності. Якщо вірити операторам сайта parter.ua, ще позавчора більшість квитків на концерт була або розкуплена, або заброньована. Вартiсть — від 150 (балкон) до 600 гривень у партері. Можливо, це зайві підрахунки, але сам Палац «Україна» за концерт мусить виручити в середньому до мільйона гривень.

Завтрашній аншлаг (якщо, звісно, заброньовані КМДА та адміністрацією Президента близько 700
місць будуть заповнені нашими «куль­турними» чиновниками) можна буде використати як додатковий привід для відбілювання реноме Попова. Не даремно всюди наголошується, що концерт відбуватиметься «під патронатом голови Київської міської державної адміністрації Олександра Попова».

Проте саме сьогодні стає ще більш очевидним недолуге лукавство столичного градоначальника. Виходить, що 22—23 березня він тікав iз полоненого стихією Києва до Австрії, начебто «у відрядження», тільки для того, щоб «домовитися» зі спонсорами про один–єдиний концерт. Така місія цілком була б по силі і по «рангу» керівникам вищезгаданого комунального агентства з обслуговування концертної діяльності.

Нагадаємо, що переговори з доброчинцями з компанії Voest–Alpine Stahl AG пан Попов таки не провів, бо, як він пояснив пізніше в ефірі телевізійного шоу Савіка Шустера, «змушений був уранці 23 березня повертатися» додому. А доручив провести ті переговори такому собі пану О.Морозу, про що йшлося в офіційній відповіді КМДА на запит, що його надіслав минулого тижня журналіст «Української правди» Сергій Лещенко. Отож патроном завтрашнього концерту по праву можна вважати не Попова, а невідомого нам Мороза.

СТОРІНКИ ІСТОРІЇ

Нещодавно Віденський філармонічний оркестр опинився в епіцентрі скандалу, пов’язаного з нацистським минулим окремих його музикантів. Щоб зняти напругу, керівництво попросило трьох відомих в Австрії істориків дослідити історію оркестру в роки фашизму, передає «Євроньюз». Для цього було розсекречено низку архівних документів, що перебувають у власності Віденського оркестру.

Відтак повний звіт істориків про свою роботу було оприлюднено на сайті Віденського філармонічного оркестру. З’ясувалося, що близько половини членів оркестру були членами нацистської партії, причому багато хто вступив у її лави ще до анексії Гітлером Австрії в 1938 році. З колективу почали виживати музикантів–євреїв, шістьох iз них розстріляли, а 11 відправили в концтабори. Зазнали утисків і музиканти, які були одружені на єврейках: тринадцятьох виключили з оркестру саме за цією «статтею», а п’ятеро з них невдовзі загинули в таборах смерті.

ВАРТО ЗНАТИ

Віденський філармонічний оркестр починався з музикантів Придворної імператорської капели. Офіційно заснований 1842 року капельмейстером Отто Ніколаі. Відтоді концерти оркестру стали проводити регулярно. Цікаво, що Віденський філармонічний оркестр ніколи не мав художнього керівника і не укладав довготривалі контракти з диригентами.

До 1933 року щороку загальним голосуванням обирали так званого «абонементного» диригента. Втім «абонементний» диригент міг переобиратися щораз так, що керував оркестром і більше десятиліття. Наприклад, Ганс Ріхтер, з іменем якого пов’язують «золоту еру» цього музичного колективу, із незначною перервою диригував оркестром у 1875—1898 рр. Або Фелікс Вайнгартнер (1908—1927 рр.). Серед запрошених же диригентів були такі знаменитості, як Вільгельм Фуртвенглер, Карл Бьом, Герберт фон Караян, Леонард Берстайн, Георг Штолі.

27 липня

Інші дати
Народився Іван Гнатюк
(1929, с. Дзвинячі Тернопільської обл. - 2005) -  український поет. Автор збірок "Паговіння", "Калина", "Повнява", "Жага", "Життя", "Дорога", "Чорнозем", "Турбота" та ін.
Розгорнути
Народився Володимир Короленко
(1853, м.Житомир – 1921) — письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч. Автор вторів «Сліпий музикант», «У поганому товаристві», «Сорочинська трагедія» та ін.
«Ні, не вихваляти треба терор, а застерігати від нього, звідки б він не виходив. І благо тій стороні, яка першою зуміє відокремитись від кривавого туману, й першою згадає, що мужність у відкритому бою може йти поряд із людяністю і великодушністю до переможеного… Історія нас розсудить…». (Володимир Короленко).
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі