chrome firefox opera safari iexplorer

Розрекламовані «червоні каштани Бріоті» на Хрещатику виявились підробкою?

07 травня 2013 о 11:16

Під виглядом стійких до негативних умов навколишнього середовища червоних каштанів “Бріоті”, на головній вулиці столиці посадили звичайні кінські каштани білого кольору, ще й по 5400 гривень за штуку, повідомляє прес-служба Національного екологічного центру України.

Так звані червоні каштани сорту “Бріоті”, урочисто висаджені на Хрещатику на початку квітня, за участі Попова та Гереги, і на посадку кожного з яких витратили з бюджету міста по 5400 гривень, виявились звичайними білими кінськими каштанами, які мають схильність до ураження каштановою міллю і вже почали всихати, повідомляють екологи.

«У порівнянні з каштанами, що їх було урочисто посаджено за участі перших осіб міста, каштани сорту “Бріоті” мають квіти червоного кольору та листя іншої форми, але каштани, посаджені на Хрещатику, зацвіли звичайними білими свічками та мають семичасні листки — характерну ознаку білого кінського каштана. – пояснює експерт Національного екологічного центру України Олександр Соколенко. — На відміну від червоних каштанів “Бріоті”, які справді практично не вражаються міллю та добре переносять загазованість та засоленість міських вулиць, на чому і наголошувалось в офіційному повідомленні КМДА, звичайні білі каштани на узбіччях великих вулиць дуже швидко гинуть. Про це ж свідчить стан каштанів, які тільки-но посадили на Хрещатику: вони вже почали всихати і деякі з них навряд-чи доживуть навіть до кінця літа. Дивує і вартість робіт, бо за “5400 гривень за дерево” можна було засадити Хрещатик магноліями, ліліодендронами, сакурами чи справжніми їстівними каштанами, а не дешевим та вразливим білим каштаном кінським».

Фото НЕЦУ

Фото НЕЦУ

Екологи звернулись до Генеральної прокуратури України з проханням розслідувати купівлю «підробних» каштанів, на які за офіційною інформацією, з бюджету міста було виділено мільйони гривень.

Розділи: Суспільство

18 жовтня

Інші дати
Народився Віктор Аверін
(1885, с. Чепіль, Харківська область – 1955) – український зоолог, громадський діяч. Опублікував близько 340 праць з ентомології, орнітології, мисливствознавства, рибництва, і охорони природи. Один із перших організаторів справи захисту рослин в УРСР і підготовки кадрів у цій галузі.
Розгорнути
Народився Володимир Різниченко
(1870, с. Велентієве, Чернігівська область – 1932) – український геолог, художник-карикатурист, поет. У своїх дослідженнях грунтовно висвітлив стратиграфію та тектоніку Середнього Придніпров’я («Природа Канівських дислокацій», «До питання про час і умови утворення укр. лесу», «Про четвертинні рухи земної кори в районі сер. Дніпра»). Ініціатор заснування Канівського музею-заповідника «Могила Т.Шевченка».
Розгорнути
Народилася Євгенія Ярошинська
(1868, с. Чуньків, Чернівецька область – 1904) – українська письменниця, етнограф, фольклорист, громадський діяч. Видала зібрані нею на Буковині «Народні пісні з-над Днітра».
Розгорнути
Народився Сергій Єфремов
(1876, с. Пальчик, Черкаська область - 1939) — український громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури. Один з найвидатніших представників неонародництва в українській літературі. Автор видання «Щоденника» і «Листування» Т. Шевченка та фундаментального двотомника «Історія українського письменства».
Розгорнути