chrome firefox opera safari iexplorer

У Національному музеї літератури проходять дві виставки до 100-ліття пам’яті Лесі Українки

16 липня 2013 о 12:30
zn.ua

В особі Лесі Українки вражає не тільки феномен людської стійкості, а й творче розмаїття її таланту, – говорить генеральний директор музею Галина Сорока. А це – поезія, проза, драматургія, публіцистика, літературознавство, етнографія, дитячі твори. Отож і відкрили на основі фондових експонатів (книг – прижиттєвих та посмертних видань, журналів, фотоматеріалів, автографів, графічних творів) виставку.

Унікальним є те, що на виставці представлені періодичні прижиттєві видання альманахів, журналів з творами письменниці, серед яких альманахи «Вік» (1902), «За красою» (1905), «Дубове листя» (1903), «Досвітні огні» (1915), «На вічну пам’ять Котляревському» (1904).

– З великим задоволенням зайшли відвідати цю виставку, – ділиться враженнями Марія Іванівна Старченко. Я вчителюю на Черкащині. Зараз зі своїми учнями приїхала на екскурсію до столиці. Давно хотіли побувати в цьому музеї. Як бачите, – мрії здійснюються! А тут ще й такі чудові виставки. Занотовуємо, фотографуємо, аби було чим поділитися з тими, хто не зміг усе це побачити. Адже не кожному пощастить побачити на власні очі першовидання «Лісової пісні» 1914 року.

Представлена на виставці і творчість Лесі Українки в оцінці літературознавців та критиків. Є тут і портретні зображення Лесі Українки та ілюстрації до її творів. Виставка доповнюється унікальними листівками кінця ХІХ – поч. ХХ ст. та світлинами.

– Особисто мене зацікавив цикл «Леся Українка для дітей», – говорить восьмикласниця киянка Тетяна Шаповал. Оригінальні й материкові та діаспорні видання у періодиці.
Представлений на виставці і автограф Лесі Українки та її лист до Бориса Грінченка від 6 липня 1903 року.

«Намальована пісня»

«Хотіла б я піснею стати…» – ці поетичні рядки Лесі Українки стали мотивом до створення спільної виставки трьох самобутніх талановитих художниць: Наталі Синишин, Валентини Осишної та Наталі Дубенюк. Усіх їх об’єднує філософське трактування ліричних творів письменниці.

– На виставці представлено близько 60-ти художніх творів, виконаних у техніці графіки, комп’ютерної графіки, олійного та темперного розпису, – розповідає Раїса Сеннікова, заступник директора музею. Ініціатором організації виставки виступила Наталя Синишин.

У пейзажах, портретах, сюжетних композиціях відчувається загострене сприйняття природи і людини, віртуозне володіння кольором, бездоганна технічна досконалість, закоханість в Україну, в творчість незабутньої Лесі Українки.

Родзинкою виставки стало те, що Наталя Синишин подарувала музею портрет Лесі Українки «Щастя», виконаний у техніці графіки. Автографом до картини стали слова Лесі Українки: «А щастя літало по світі зорею, блискавицею, вогником бродячим і ніде не спинялось надовго, і ніхто не мав його ціле в руках. І чутний був великий крик по всій землі: «Щастя! Щастя!..»

– Я відчуваю прекрасну наспівану мелодію в поезіях Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Олени Теліги в народних думах, легендах, переказах. Так народилися фантазії та реальність, які перетинаються у творах, сповнених жадоби не просто до поетичного сприйняття світу, але й натхненного оспівування його краси, – розповідає Наталя Синишин, художниця понад двадцяти персональних виставок в Україні та за кордоном. А почалося все відтоді, коли працювала з діточками в художній школі. Власне, все почалося з казки…

І лягли перші слова у книгу відгуків і вражень: «Як глибоко і тонко передала художниця Наталя Синишин твори поетеси! Унікальні роботи. А чого вартий сам портрет «Щастя»! Дійсно, краще один раз побачити. Тішусь, що мені це вдалося! Юлія».

– Дуже делікатна робота Наталі Синишин «Щастя». Перо і туш. Мій погляд враз упав на очі, – ділиться враженнями Лариса Мірошниченко, кандидат філологічних наук. Художниці вдалася ця робота.

– Моя «Лісова пісня» – це моє кохання, – розповідає Наталія Дубенюк, лауреат Міжнародної премії імені Володимира Винниченка. – Ще студенткою я ілюструвала твори Лесі Українки. Сьогодні ж маю інший погляд на творчість поетеси.

Пензлем Наталії Дубенюк став комп’ютер. Вона сміливо використовує можливості сучасної технології. В кожній композиції чути пісню весни, пісню кохання.

А ось перші враження про творчість Валентини Осишної: «Дуже сподобалися роботи Валентини Осишної. Така світла потужна енергетика! Із нашого урбанізованого середовища… переносимося у світ мрій, казки і поринаємо у солодкі спогади дитинства, коли казка була дійсністю. А яка відчувається за цією казковою легкістю робота! В. Таран».

Валентина Осишна хоч і народилася в Києві, але багато часу проводила в дідуся на Черкащині. У неї своя модель світобачення, відтворення боротьби Добра і Зла, прагнення людини до щастя. В її розписах перемагає добро, опоетизоване загостреним відчуттям уквітчаної хатинки, такої маленької, серед величезних соняхів, яблунь та мальв.

Письменники, художники, журналісти, пересічні відвідувачі надихалися творчістю мисткинь.

Вдивляючись в картини, мимоволі опиняєшся в якомусь іншому чарівному світі, наповненому звуками сопілки, скрипки…

Зачаровував відвідувачів на відкритті виставки й чудовий інструментальний дует «Благодать натхнення» Ірини та Дмитра Головачів.

Образотворче мистецтво і музика переплетені в єдиний феєрверк почуттів, доповнюють і розкривають одне одного, співають в серцях відвідувачів.

Джерело: prostir.museum
Розділи: Новини культури

23 жовтня

Інші дати
Народився Пилип Козицький
(1893, с. Летичівка, Черкаська область – 1960) – український композитор, музикознавець, педагог, громадський діяч. Один з організаторів і керівників Музичного товариства імені Миколи Леонтовича.
Ой одна я, одна, Як билиночка в полі, Та не дав мені бог Ані щастя, ні долі. Тілько дав мені бог Красу – карії очі, Та й ті виплакала В самотині дівочій. (слова Тараса Шевченка, музика Пилипа Козицького)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі