chrome firefox opera safari iexplorer

У Національному музеї літератури проходять дві виставки до 100-ліття пам’яті Лесі Українки

16 липня 2013 о 12:30

В особі Лесі Українки вражає не тільки феномен людської стійкості, а й творче розмаїття її таланту, – говорить генеральний директор музею Галина Сорока. А це – поезія, проза, драматургія, публіцистика, літературознавство, етнографія, дитячі твори. Отож і відкрили на основі фондових експонатів (книг – прижиттєвих та посмертних видань, журналів, фотоматеріалів, автографів, графічних творів) виставку.

Унікальним є те, що на виставці представлені періодичні прижиттєві видання альманахів, журналів з творами письменниці, серед яких альманахи «Вік» (1902), «За красою» (1905), «Дубове листя» (1903), «Досвітні огні» (1915), «На вічну пам’ять Котляревському» (1904).

– З великим задоволенням зайшли відвідати цю виставку, – ділиться враженнями Марія Іванівна Старченко. Я вчителюю на Черкащині. Зараз зі своїми учнями приїхала на екскурсію до столиці. Давно хотіли побувати в цьому музеї. Як бачите, – мрії здійснюються! А тут ще й такі чудові виставки. Занотовуємо, фотографуємо, аби було чим поділитися з тими, хто не зміг усе це побачити. Адже не кожному пощастить побачити на власні очі першовидання «Лісової пісні» 1914 року.

Представлена на виставці і творчість Лесі Українки в оцінці літературознавців та критиків. Є тут і портретні зображення Лесі Українки та ілюстрації до її творів. Виставка доповнюється унікальними листівками кінця ХІХ – поч. ХХ ст. та світлинами.

– Особисто мене зацікавив цикл «Леся Українка для дітей», – говорить восьмикласниця киянка Тетяна Шаповал. Оригінальні й материкові та діаспорні видання у періодиці.
Представлений на виставці і автограф Лесі Українки та її лист до Бориса Грінченка від 6 липня 1903 року.

«Намальована пісня»

«Хотіла б я піснею стати…» – ці поетичні рядки Лесі Українки стали мотивом до створення спільної виставки трьох самобутніх талановитих художниць: Наталі Синишин, Валентини Осишної та Наталі Дубенюк. Усіх їх об’єднує філософське трактування ліричних творів письменниці.

– На виставці представлено близько 60-ти художніх творів, виконаних у техніці графіки, комп’ютерної графіки, олійного та темперного розпису, – розповідає Раїса Сеннікова, заступник директора музею. Ініціатором організації виставки виступила Наталя Синишин.

У пейзажах, портретах, сюжетних композиціях відчувається загострене сприйняття природи і людини, віртуозне володіння кольором, бездоганна технічна досконалість, закоханість в Україну, в творчість незабутньої Лесі Українки.

Родзинкою виставки стало те, що Наталя Синишин подарувала музею портрет Лесі Українки «Щастя», виконаний у техніці графіки. Автографом до картини стали слова Лесі Українки: «А щастя літало по світі зорею, блискавицею, вогником бродячим і ніде не спинялось надовго, і ніхто не мав його ціле в руках. І чутний був великий крик по всій землі: «Щастя! Щастя!..»

– Я відчуваю прекрасну наспівану мелодію в поезіях Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Олени Теліги в народних думах, легендах, переказах. Так народилися фантазії та реальність, які перетинаються у творах, сповнених жадоби не просто до поетичного сприйняття світу, але й натхненного оспівування його краси, – розповідає Наталя Синишин, художниця понад двадцяти персональних виставок в Україні та за кордоном. А почалося все відтоді, коли працювала з діточками в художній школі. Власне, все почалося з казки…

І лягли перші слова у книгу відгуків і вражень: «Як глибоко і тонко передала художниця Наталя Синишин твори поетеси! Унікальні роботи. А чого вартий сам портрет «Щастя»! Дійсно, краще один раз побачити. Тішусь, що мені це вдалося! Юлія».

– Дуже делікатна робота Наталі Синишин «Щастя». Перо і туш. Мій погляд враз упав на очі, – ділиться враженнями Лариса Мірошниченко, кандидат філологічних наук. Художниці вдалася ця робота.

– Моя «Лісова пісня» – це моє кохання, – розповідає Наталія Дубенюк, лауреат Міжнародної премії імені Володимира Винниченка. – Ще студенткою я ілюструвала твори Лесі Українки. Сьогодні ж маю інший погляд на творчість поетеси.

Пензлем Наталії Дубенюк став комп’ютер. Вона сміливо використовує можливості сучасної технології. В кожній композиції чути пісню весни, пісню кохання.

А ось перші враження про творчість Валентини Осишної: «Дуже сподобалися роботи Валентини Осишної. Така світла потужна енергетика! Із нашого урбанізованого середовища… переносимося у світ мрій, казки і поринаємо у солодкі спогади дитинства, коли казка була дійсністю. А яка відчувається за цією казковою легкістю робота! В. Таран».

Валентина Осишна хоч і народилася в Києві, але багато часу проводила в дідуся на Черкащині. У неї своя модель світобачення, відтворення боротьби Добра і Зла, прагнення людини до щастя. В її розписах перемагає добро, опоетизоване загостреним відчуттям уквітчаної хатинки, такої маленької, серед величезних соняхів, яблунь та мальв.

Письменники, художники, журналісти, пересічні відвідувачі надихалися творчістю мисткинь.

Вдивляючись в картини, мимоволі опиняєшся в якомусь іншому чарівному світі, наповненому звуками сопілки, скрипки…

Зачаровував відвідувачів на відкритті виставки й чудовий інструментальний дует «Благодать натхнення» Ірини та Дмитра Головачів.

Образотворче мистецтво і музика переплетені в єдиний феєрверк почуттів, доповнюють і розкривають одне одного, співають в серцях відвідувачів.

Джерело: prostir.museum
Розділи: Новини культури

21 вересня

Інші дати
Народився Леонід Кисельов
(1946, м. Київ - 1968) - український поет, прозаїк, перекладач. Посмертні збірки: "Стихи. Вірші", "Последняя песня. Остання пісня", "Тільки двічі живемо".
Розгорнути
Народився Петро Ніщинський (Байда)
Український композитор, перекладач. автор музичної картини "Вечорниці" до драми Т. Шевченка "Назар Стодоля". Перекладав твори античних класиків ("Антігона" Софокла, "Одіссея" Гомера).
Закувала та сива зозуля Раннім ранком на зорі. Ой, заплакали хлопці-молодці, Гей, гей, там на чужині В неволі, в тюрмі... Вони плакали, гірко ридали, Свою долю викликали: "Ой, повій, повій Та буйнесенький вітре, Та й понад море, Та винеси нас із кайданів, з неволі В чистеє поле, Та понеси на Вкраїну, Гей, гей, нас на Вкраїну... А на Вкраїні — там сонечко сяє, Козацтво гуляє, гуляє і нас виглядає, Нас виглядає!" По синьому морю Байдаки під вітром гуляють, Братів, щоб рятувати, Запорожці чимдуж поспішають.
Розгорнути
1648 – Богдан Хмельницький розбив польську армію в битві під Пилявцями
Українська армія захопила всю ворожу артилерію (92 гармати) та величезний обоз з матеріальними цінностями. Загальна вартість трофеїв перевищувала 7 млн. злотих. В результаті Пилявської битви польську армію було розгромлено, повністю звільнено Волинь і Поділля, створились сприятливі умови для визволення всіх західноукраїнських земель.
Розгорнути