chrome firefox opera safari iexplorer

У Львові зазвучав унікальний інструмент часів Шевченка

22 серпня 2013 о 17:43
lute.ru

У межах IV Конгресу МІОК з нагоди 200-ліття Тараса Шевченка у Львові продемонстрували гру на унікальному музичному інструменті – торбані. Український композитор Юрій Фединський виконав мелодію, яку свого часу мав нагоду чути Кобзар.

У Львові вже роками не чули звуків цього народного струнного щипкового музичного інструменту, розповіли організатори.

Аби наблизити учасників Конгресу до середовища, в якому жив Шевченко, торбан реставрували та відтворили його звучання. Поет мав три такі музичні інструменти, тому, припускають, що й сам Шевченко умів грати на торбані.

Організатори зазначили, що гру на торбані виконав саме Юрій Фединський – американський композитор з українським корінням, культурний діяч, педагог.

На сьогодні музикант бере активну участь у популяризації традиційного кобзарства, організовує та проводить кобзарські табори-вишколи. Був співорганізатором-засновником тріо бандуристів у Нью-Йорку, ансамблів «Карпатіяни» та «Хорей Козацький».

Додамо, що продемонстрований торбан ззовні дуже схожий на німецьку лютню-теорбу, але торбан багатий приструнками. Відомо, що лютню-теорбу завезли до Польщі італійські музиканти, а вже там інструмент потрапив до рук придворних музик українського походження. Останні оздобили інструмент приструнками, надавши слов’янського шарму.

Нагадаємо, що загалом в рамках IV Конгресу МІОКу заплановано 27 культурних заходів.

Довідка

Торбан – народний струнний щипковий музичний інструмент (30-40 струн), з родини лютневих, близький до теорби, від якої різниться додатковими приструнками, як на бандурі. Був поширений з першої половини 18 до початку 20 століття в Україні, Польщі і Росії (так звана «панська бандура» зовнішньо походить на торбан, але різниться від нього технікою гри).

Поміж українських торбаністів відомі І.Кошовий з Полтави, придворний музикант В.Ржевуського – Григорій Відорт, його син Каєтан (придворний торбаніст Санґушків) та онук Франц Відорт, Томаш Падура, Комарницький, декілька Розумовських, І.Александров, В.Сварог.

Джерело: ZAXID.NET
Розділи: Новини культури

17 грудня

Інші дати
День пам’яті Великомучениці Варвари
Свята Варвара - християнська свята, великомучениця. 306 року в юному віці у м. Іліополі (Мала Азія) постраждала за сповідання віри Христової — за присудом місцевої влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор. Відразу після її мученицької кончини діва Варвара стала вшановуватися християнами, як свята великомучениця. Святість діви Варвари засвідчувалася також багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці. З 1960 р. мощі святої великомучениці Варвари перебувають у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.
Розгорнути
День працівника державної виконавчої служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи значення органів державної виконавчої служби у забезпеченні виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб, на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України і громадськості…» згідно Указу Президента України «Про День працівника державної виконавчої служби» від 22 липня 2009 р. № 569/2009.
Розгорнути
Народився Данило Щербаківський
(1877, с.Шпичинці, Житомирська область – 1927) – етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч. Автор понад 40 друкованих наукових досліджень та десятки рукописів («Козак Мамай», «Українські дерев»яні церкви», «Символіка в українському мистецтві», Український килим» та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Новаченко
(1898, м.Буринь, Сумська область – 1966) - український ортопед-травматолог. Праці присвячено питанням лікування переломів кісток, протезування тощо. Широко відомі відновні операції на опорно-руховому апараті за Новаченком, кісткова пластика.
Розгорнути
Народився Юрій Шерех (Шевельов)
(1908, м. Харків - 2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Автор фундаментальних наукових праць "Предісторія слов'янської мови: історична фонологія загально-слов'янської мови", "Історична фонологія української мови" та ін.
Розгорнути