chrome firefox opera safari iexplorer

Хурма зміцнить серце і підтримає при депресії

10 грудня 2013 о 11:37

«Сезон хурми», що триває нині, лікарі радять використати сповна. Цей фрукт корисний насамперед людям із хворим серцем і тим, хто піддається впливу депресії, пише Україна молода. 

Хурма багата на калій, а цей мікроелемент перешкоджає виникненню аритмій. Якщо з’їдати по 1—2 плоди хурми в день протягом двох тижнів, можна зміцнити серцевий м’яз, кажуть медики. Тим, хто потерпає від впливу магнітних бур, напередодні природних збурень лікарі рекомендують з’їдати два–три фрукти.

З латинської слово «хурма» перекладається як «їжа богів». Вона містить вітаміни А (тут його більше, ніж у гарбузі і перці) і С. Ці вітаміни допомагають зміцнити імунітет, що особливо актуально нині, в сезон застуд. Якщо вже «схопили» ГРЗ, то, як доповнення до основного лікування, призначеного лікарем, можна полоскати горло соком одного стиглого плоду хурми. Перед цим його слід змішати з 3 ложками теплої води.

Мікроелемент магній, що є у хурмі, заспокоює нерви, а вуглеводи, фруктоза і глюкоза діють як легкі «антидепресанти», повертаючи гарний настрій. Однак хворим на діабет цей фрукт вживати не можна: хурма підвищує рівень цукру у крові.

Цей фрукт також допоможе й тим, хто потерпає від закрепів: пектинові волокна працюють як щітка для кишечнику, вбирають в себе шлаки і стимулюють випорожнення. Також цей фрукт містить залізо і кальцій, які сприяють кровотворенню.

Хурму можна використовувати і з косметичною метою. Якщо ваша шкіра має розширені пори і схильна до вугрів, спробуйте маску з м’якоті одного плоду хурми і яєчного жовтка. Нанесіть на очищену шкіру на 20 хвилин, потім змийте теплою водою.

Купуючи хурму, звертайте увагу на її шкірку. Вона має бути твердою і гладкою, як у стиглого помідора. М’якоть стиглого плоду напіврідка, желеподібна або борошнисто–пастоподібна. Така хурма не тільки найсмачніша, а й найбільш корисна — у ній найбільше корисних для здоров’я речовин.

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути