chrome firefox opera safari iexplorer

Кожен п'ятий українець страждає від «сезонної депресії»

28 листопада 2011 о 09:52

Апатія, дратівливість та лінь — прояви «сезонної депресії». Недуга пов'язана із тривалістю світлового дня, кажуть медики, і додають, що у організмі не виробляється достатня кількість гормону, який регулює настрій.

«Через недостачу в організмі серотоніну, людина може відчувати підвищений рівень тривоги, страхи, може з'являтися невпевненість, занижена самооцінка, можемо відчувати пригнічено, порушується сон». — розповів психотерапевт Володимир Селіванов.

Найефективніші ліки від депресії — сонячні промені, рух та позитив. Дизайнерка Юлія Айсіна має свої рецепти: зранку включає у кімнатах світло та насолоджується хорошою музикою.

«Якщо ми говоримо про те, аби цей настрій зберігся протягом усього дня, то звісно, я обираю у гардеробі найяскравіші відтінки. Ось не став виключенням і сьогоднішній день, я вдягнула червону кофту. Червоний колір дуже яскравий, дуже емоційний, він завжди викликає позитивні емоції», — вважає дизайнер Юлія Айсіна.

Експерти рекомендують оточити себе гарними і улюбленими речами. Все залежить від смаків та інтересів.

«Дуже добре піднімає настрій помаранчевий колір. Можна на диван кинути помаранчевий ковдру, можна купити кольору свіжої зелені лампу, абажур, може невеличку фіранку, хоча б чашку, жовтий колір. Якщо ви більше часу проводите в офісі, також щось в себе на столі поставити, аби було приємно для очей», — радить біоенерготерапевт Аліна Войтенко.

Природа — найефективніші ліки від депресії. У будь яку пору року, переконані більшість українців.

«Депресії — ні! Тому що я завжди ходжу в ліс, це район Пущі Водиці, енергетика така, що аж ось так розпирає», каже Володимир, який радить більше бути на природі.

Лікарі кажуть, що депресія може прогресувати з вересня до квітня, і лише від самої людини залежить тривалість «сезонної» хвороби.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути