chrome firefox opera safari iexplorer

Колись Михайлівський собор переховував від монголо-татар, тепер — від «Беркуту», — митрополит УПЦ КП

03 грудня 2013 о 12:10
vikna.if.ua

Митрополит Львівський і Сокальський УПЦ КП Димитрій (Рудюк), колишній багаторічний настоятель Михайлівського монастиря, пишається вчинком ченців, які 30 листопада надали притулок активістам Євромайдану.

Про це йдеться у заяві владики Димитрія, пише РІСУ.

«Церква завжди засуджувала і ніколи не вважатиме допустимим застосування сили проти будь-кого і за будь-яких обставин, а особливо проти мирного населення. Це, перш за все, суперечить Христовому закону любові, а отже є неприйнятним у християнському суспільстві», — стверджує він.

«Разом із цим духовно радію за монахів Михайлівського Золотоверхого монастиря м. Києва, намісником якого я був протягом майже десяти років, з 2000 по 2009 роки, та пишаюсь їхнім вчинком як взірцем вияву справжньої мужності і любові стосовно своїх ближніх, звершенням діл тілесного і духовного милосердя, щодо безвинно переслідуваних учасників мітингу на Майдані Незалежності, які знайшли прихисток у стінах цієї святої обителі», — додав єрарх.

Митрополит Димитрій – історик за освітою, також нагадав, що колись Михайлівський монастир переховував людей під час монголо-татарської навали.

«Мені як історику пригадується, що востаннє люди переховувались у храмі під час татаро-монгольської навали і облоги Києва. Цим храмом була Десятинна церква. Але тоді Київ не встояв перед ордою Батия. Однак я переконаний, що сьогодні народ України встоїть і зуміє захистити своє право самостійно обирати курс розвитку своєї держави», — зазначив митрополит Львівський і Сокальський УПЦ КП Димитрій (Рудюк).

28 травня

Інші дати
Народився Максиміліан Волошин (Кирієнко-Волошин)
(1877, м. Київ – 1932), російський поет і художник українського походження, перекладач. Представник символізму і акмеїзму, в поезії та малярстві відобразив історію та природу Криму.
Припаду я к острым щебням, к серым срывам размытых гор, Причащусь я горькой соли задыхающейся волны, Обовью я чобром, мятой и полынью седой чело. Здравствуй, ты, в весне распятый, мой торжественный Коктебель! (Максиміліан Волошин).
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі