chrome firefox opera safari iexplorer

Римо-католики 13 квітня святкують Пальмову неділю — Вхід Господній в Єрусалим

13 квітня 2014 о 09:22

13 квітня за Григоріанським календарем цьогоріч випадає початок Страсного тижня – Пальмова неділя. У вірмен це свято називається Цахказард – Пальмова неділя або Вхід Господній до Єрусалима.

Свято Входу Господнього в Єрусалим («Пальмова» неділя) відзначається за тиждень до Пасхи, в шосту неділю Великого Посту, пише РІСУ.

Свято символізує з одного боку визнання місії Ісуса Христа, а з іншого – прообраз входу Сина Людського в Рай.

Юдеї очікували, що Месія – Спаситель Ізраїлю – з'явиться на Великдень. В той час Юдея була під пануванням римлян, і очікували національного визволителя від іноземного панування.

Народ Єрусалиму, знаючи про воскресіння Лазаря, зустрічає Ісуса дуже урочисто. Ісус, показуючи, що він входить в Єрусалим з бажанням миру, а не війни, в'їжджає на ослі (на Сході в'їжджати в місто на ослі – символ миру, верхи на коні – символ війни).

Згадка про це свято зустрічається ще у Амвросія Медіоланського і Єпіфанія Кіпрського, а його зображення знаходять на саркофагах IV століття, проте остаточно в західній традиції свято ( лат. Die dominica in palmas – Пальмова неділя) встановлюється до VII століття. Існує думка, що вперше воно було відзначено в Єрусалимі.

У римо-католиків перед початком служби традиційно проводиться хода навколо храму або в самому храмі. Учасники ходи тримають в руках гілки (в південних країнах – пальмові, в північних – вербні або інші) і запалені свічки. Під час ходи співаються святкові антифони і гімн Христу-Царю. Процесія символічно представляє собою людей, що вийшли назустріч Спасителю під час Входу Господнього в Єрусалим.

Меса цього дня включає читання Страстей Господніх, які читаються крім цього дня тільки в Велику П'ятницю. Освячені на богослужінні гілки зберігаються в будинках віруючих до наступного Великого посту.

Існує традиція отримувати попіл для служби Попельної середи спаленням цих гілок.

Розділи: Традиції

21 жовтня

Інші дати
Народився Пилип Орлик
(1672, м. Косут, тепер - Білорусь – 1742) – Гетьман України в 1710 – 1742 роках (у вигнанні). При обранні гетьманом в квітні 1710 року складає «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького», які пізніше дістали назву Конституція Пилипа Орлика – одна з перших конституцій Європи. Нею Пилип Орлик зобов'язувався обмежити гетьманські прерогативи, зменшити соціальну експлуатацію, зберегти особливий статус запорожців і боротися за політичне й церковне відокремлення України від Росії.
Ми не можемо незворушно дивитися на страждання нашої милої Вітчизни, бачити порушення її прав за стількома пунктами. Ми не будемо діяти керуючись почуттям помсти, а навпаки – згідно зі справедливістю та правом, що дозволяє кожному боронити свою власну справу та свою власну мету» (Пилип Орлик)
Розгорнути