Судовий процес стосовно повернення кримських скарбів, що наразі досі перебувають в Амстердамі, може тривати рік, а то і більше. Так стверджує нідерландський адвокат Маартен Сандерс, що виступає на боці української держави у цій справі. Довготривалість справи зумовлена особливостями судочинства Нідерландів, яке спрямоване на ухвалення такого рішення, яке б задовольнило усі сторони, а тому процес подання позову, розгляду справи та можливих апеляцій може затягнутися на роки. Втім, незважаючи на тривалість у часі, для України ця справа може стати правовим прецедентом щодо невизнання анексії Криму, підтвердженим іноземною судовою інстанцією, в даному разі нідерландським судом.
Чотири кримські музеї та університет Амстердаму стали ініціаторами судового процесу, оскільки останній в особі музею Алларда Пірсона, що є частиною цього університету, відмовився повертати скіфські скарби через окупацію Криму Росією. Раніше ці скарби були представлені на експозиції у згаданому музеї. 8 квітня 2015 року окружний суд Амстердама затвердив три сторони справи – кримські музеї, університет Амстердама та українську державу. Нідерландам було відмовлено в участі через відсутність достатньо обґрунтованого інтересу у справі. Отож зараз українська сторона готує розгорнутий зміст позову, який повинна представити у суді 20 травня 2015 року. Безпосередній розгляд справи окружним судом Амстердама відбудеться не раніше серпня, оскільки, як стверджує адвокат Маартен Сандерс, потрібен час для обміну документами та аргументами.
– Ця судова справа відбувається лише через те, що університет Амстердама не захотів піти на ризик. Були побоювання, що у разі повернення артефактів Україні, кримські суди подадуть позов через порушення умов контракту. Ми вважаємо, що університет Амстердама не ризикує взагалі, але вони вважають інакше. Вони відмовились віддавати скарби, та тримають їх у сховищі. Фактично, університет Амстердама був непрямим чином ініціатором позову через його відмову повернути артефакти та заявою, що вони не будуть повернуті нікому до офіційного рішення нідерландського суду.
– Які основні аргументи у справі висувають сторони процесу?
– Аргумент кримських музеїв у тому, що вони уклали контракт із університетом Амстердама стосовно надання скіфських скарбів для експозиції в музеї Алларда Пірсона, а тому потрібно дотримуватись умов контракту та повернути їх кримським музеям, з якими й було укладено контракт.
Українська сторона стверджує, що з часу анексії Криму кримські музеї більше не уповноважені контролювати те, куди поїдуть ці артефакти, адже вони є власністю України. І хоча раніше цим музеям було надано право вирішувати логістичні питання стосовно скіфських артефактів, з часу анексії Криму це право було забрано, оскільки тільки Україна може вирішити, куди повинні бути доставлені ці скарби.
– На Вашу думку, чому Росія не стала на захист кримських музеїв, хоча офіційно зараз вважає Крим своєю територією? Це могло б пришвидшити процес на користь Криму, чи не так?
– Важко вгадати, чому хтось щось не робить. Ми можемо тільки стверджувати, що Росія не бере участь у судовому процесі. На мою думку, якщо вони брали б участь, то їм було б дуже важко доводити нідерландському суду свої права на власність кримських скарбів. Адже вони знають, що суд у Нідерландах дотримується норм міжнародного права, за якими анексія Криму не визнана.
– Скільки часу триватиме цей судовий процес?
– Він може тривати приблизно ще рік. Але ніхто не знає, що може статися, які документи буде представлено, які експерти долучаться, та які аргументи будуть висунуті. Все це може затримати процес. Якщо потім буде подано апеляцію, то відбудеться ще один судовий процес, який триватиме рік-півтора, а потім справа може буде передана до Верховного суду, що знову ж таки триватиме рік. Тому ця справа може бути досить довготривалою. Зараз суд тільки ухвалив рішення щодо сторін судового процесу. Мені здається, що до серпня суд точно не почне розглядати справу.
– То Крим потрібно вважати саме українським?
– Україна більше не може контролювати ситуацію на території Криму, але вона може задіяти свій вплив як держава у будь-якій іншій частині світу, де анексія Криму не була визнана. Цікавий факт у тому, що, фактично, власність України перебуває не на території України чи Криму, а на території поза межами української держави. А тому Україна повинна звернутись до сторони ззовні, яка тримає українську власність, із вимогою повернути її. В цьому випадку вимога стосується не окремо взятої держави Нідерланди, а університету Амстердама. Тому суди Нідерландів повинні вирішити, чи ця вимога буде задоволена. Суд Нідерландів візьме до уваги факт невизнання анексії Криму на міжнародному рівні, адже на правовому рівні Крим є територією України, хоча, фактично, це може і не відповідати стану справ. Тобто суд просто підтвердить позицію міжнародної спільноти.
– Який наслідок для України може мати рішення цього судового рішення?
– Судова справа підтвердить те, що до певної міри судочинство має перевагу над фактичним станом справ, адже воно не визнає анексію. Суд Нідерландів не має справу з російською стороною у цьому випадку, а тому він лише визначить, яким є стан справ у правовому вимірі. Як результат, скарби будуть повернуті Україні. В цьому випадку, анексія Криму не є фактом.
