chrome firefox opera safari iexplorer

Харківський будинок письменників може піти з молотка через борги

05 травня 2017 о 09:29

Нерухомість Національної спілки письменників України, розташована в Одесі та Харкові, податківці описали як майнову заставу через борг перед Київською міською держадміністрацією.

«Це означає, що у разі непогашення земельного податку (на сьогодні він становить близько 1,5 млн. гривень) частину майна в обов’язковому порядку буде продано через суд, — повідомив голова НСПУ Михайло Сидоржевський. — Причому за цінами, значно нижчими від вартості цього майна».

За дивним збігом обставин, Харківський будинок письменників, на відміну від решти будівель Спілки, взагалі не має боргів, але саме ця історична будівля може бути продана як відкупна.

Роль несправедливо призначеної жертви в обласній письменницькій організації поки що сприймають спокійно. Мовляв, є шанс, що справу буде якось вирішено, бо йдеться не про таку вже й велику суму.

«Можливо, варто домовитися з податковою про реструктуризацію цього боргу, — каже голова обласного осередку Анатолій Стожук, — й виплачувати невеликими частинами впродовж 2-3 років. Гроші все одно якісь надходять. Що ж стосується харківського Будинку письменників, то ми не збиткові. Більше того, маємо навіть певну динаміку росту. Нехай і копійчану».

За словами пана Стожука, недоїмка НСПУ перед податковою виникла через зависокі тарифи на землю, які столична адміністрація встановила для об’єктів, розташованих по елітній вулиці Банковій.

Згідно з новими фінансовими правилами, Національна спілка за свої 3,6 сотки змушена була сплачувати щомісяця 154 тисячi гривень.

Звісно, таких коштів у письменницької організації немає, тому довелося йти на переговори до КДМА. Але поки тривав непростий діалог, сума несплаченої оренди зросла до астрономічного розміру.

У свою чергу Михайло Сидоржевський повідомив, що чиновники таки пішли назустріч творчій інтелігенції й скоротили підвищений тариф фактично втричі (до 56 тисяч гривень на місяць), але й така сума для НСПУ непідйомна, оскільки бюджетне фінансування складає усього лише 920 тисяч на рік.

Відтак проводять роботу з мінімізації розміру земельного податку до 0,03 відсотка.

Окрім будівлі на Банковій у Києві, тарифи зросли і для пристоличного Ірпінського будинку творчості, де міська рада встановила щомісячну плату в 98 тисяч гривень.

Збитковими також на сьогодні є Будинок письменників в Одесі і пансіонат «Нафтуся» у Трускавці. Але чому без творчого даху над головою мають залишитися саме харківські літератори?

«Для податкової ми є просто частиною майна НСПУ, — припускає Анатолій Стожук. — Їм усе одно, які об’єкти будуть продані. А будинок на Банковій вони, мабуть, не ризикнули «заарештувати», бо це викликало б певний суспільний, а то й політичний резонанс».

Днями з’явилася і гострiша реакція харків’ян на дану ситуацію, яку вони висловили у своєму зверненні до пана Сидоржевського.

«Нинішній борг у 1,5 мільйона — це не вагітність. Він нікуди не дінеться, — написав у відкритому листі письменник Володимир Субота.

— Продадуть за копійки (без вашої участі у торгах, бо ви будете у цей час зайняті), залишите сотні спілчан Одеси і Харкова без даху над головою. Ми, харків’яни, змушені будемо вряди-годи збиратися перед колись нашим Будинком, під кленком, і проводити збори. Це ви нам готуєте такий подарунок. І це при тому, що харківський Будинок письменників на самоокупності завдяки голові нашого осередку Анатолію Стожуку».

Розділи: Суспільство

26 квітня

Інші дати
Леонід Плющ
1939 –  математик, публіцист, учасник правозахисного руху в СРСР. Дисидент. Член Ініціативної групи захисту прав людини, член Закордонного представництва Української Гельсінської групи.
Розгорнути
Народився Станіслав Тельнюк
(1935, с.Іскрівка Запорізька область – 1990) - український письменник, літературний критик, редактор, перекладач.
Розгорнути
Народився Микола Зеров
(1890, м.Зіньків Полтавська область - 1937) - український літературознавець, лідер «неокласиків», майстер сонетної форми і блискучий перекладач античної поезії.
Емаль Дніпра, сліпучо-синій сплав. Газон алей і голе жовтоглиння, І в поводі прозорого каміння Зелені луки — як розлогий став. Ніколи так жадібно не вбирав Я красоти весняного одіння, Пісок обмілин, жовтобоке ріння, Брунатні лози і смарагди трав. (Микола Зеров)
Розгорнути