chrome firefox opera safari iexplorer

Українців запрошують у тур загадковою Волинню

12 червня 2017 о 10:56
zdolbunivcity.net

Волинь зберігає чимало загадок і таємниць. А нещодавно тур з інтригуючою назвою «Загадкова Волинь» презентували журналістам і представникам туристичних фірм керівники Дубенського, Кременецько-Почаївського історико-культурних заповідників і Кременецького краєзнавчого музею, пише Дзеркало тижня.

У лісовій місцевості між Дубном і селом Тараканів заховався велетенський форт. Військове міністерство Російської імперії підтримало ідею генерала-інженера Едуарда Тотлебена і збудувало на випадок війни з Австро-Угорщиною низку потужних оборонних укріплень. Так у прикордонній зоні поблизу міста Дубна у 1885–1890 рр. виріс один з фортифікаційних гігантів загальною площею чотири гектари.

Збереглася двоповерхова казарма, де колись були господарські, складські й житлові приміщення гарнізону. А по периметру проходить полігональна вулиця, яка відділяє її від казематів.

Форт був такою собі військовою міні-державою. Він мав автономне водопостачання, медичну частину з операційними та дезінфекційними кімнатами, а також лазню, пральню і хлібопекарню. Збудували тут і гарнізонну фортечну церкву в популярному на той час російсько-візантійському стилі. Була й своя в'язниця.

Під час Першої світової війни форт захопили австрійці і протрималися там до брусиловського прориву у червні 1916-го. Та особливо жорсткі бої за цю територію відбувалися в липні 1920-го під час більшовицько-польської війни. У фортеці засіли польські війська, яких витісняли частини Червоної армії. Та кіннота Будьонного й стрільці Якіра були зупинені. І це дозволило Війську Польському сконцентрувати свої сили поблизу Львова й розпочати наступ. На підступах до форту загинуло більше тисячі червоноармійців.

Цікава деталь: герой оборони форту майор Віктор Матчинський у міжвоєнному Дубні гордо прогулювався вулицею свого імені.

 gazeta.dt.ua

Десятиліття запустіння позначилися чималими тріщинами, руйнуванням стін, глибокими проваллями.

Господар форту — Міністерство оборони — не замовляє навіть консерваційних робіт. Та попри небезпеку цей військовий об'єкт щороку відвідують тисячі туристів. А ліквідація небезпечних ділянок і відновлення основних частин форту (ходів сполучень, вогневих позицій, казематів тощо) дала б змогу повноцінно, з користю для держави й місцевої громади, використовувати цю пам'ятку військового і фортифікаційного мистецтва.

Та коли духи й привиди Тараканівського форту не заявляють про себе, то неподалік, у Дубенському замку (пам'ятка архітектури кінця XV ст.), вони голосно заговорили. Їх викликають під час нічної екскурсії — з середньовічними персонажами, вогняним шоу, ілюмінацією, музикою. Відвідувачів зустрічають княжна Гальшка Острозька, син Тараса Бульби Андрій з коханою.

У зброярні можна підгострити шаблю чи меча, у підвалі з продовольством — поласувати стравами, які споживав слуга князя Острозького Богдан Сусло. Атмосферу середньовічних тортур відтворюють інквізитор і кат. А вже князь Любомирський, під'їхавши в кареті, веде гостей до свого палацу на бал.

Туристам пропонують невеличкий майстер-клас із середньовічних танців та екскурсію залом полювання. До слова, усі театральні ролі зіграли працівники Дубенського історико-культурного заповідника.

«Обрамлювали» нічну екскурсію перегляд фільму про Дубенський замок у форматі 3D в кінотеатрі замку і фуршет у барі-ресторані "Тераса «Гриль».

А за 40 кілометрів від Дубна лежить старовинне місто Кременець, яке вперше згадується у Галицько-Волинському літописі від 1227 року. На горі Боні гордо височіє замок, який увійшов в історію як неприступний. Замок-панцир. Його оборонні стіни й вежі стримали навалу військ угорського короля Андраша Другого.

Руїни Кременецького замку, gazeta.dt.ua

Це — один із замків на заході України, якого не змогли здобути орди хана Батия 1241 року, а згодом — ханського воєводи Куремси. І лише 1259-го, за угодою між князем Данилом Романовичем і монгольським темником Бурундаєм, оборонні укріплення низки міст Галицько-Волинського князівства, зокрема й Кременця, було розібрано.

Місто над річкою Іквою приваблює українських і закордонних туристів соборами й монастирями. Один з них — Богоявленський жіночий монастир. Ще 1633 року шляхтичі Лаврін Древинський і Данило Єло-Малинський виклопотали в короля Речі Посполитої Владислава Четвертого дозвіл заснувати в Кременці православний монастир. При ньому було організовано братство, відкрито школу, друкарню й шпиталь.

Невдовзі цю Божу обитель, освячену на честь Богоявлення Господнього, благословив Київський митрополит Петро Могила. 1990-го, коли минули часи войовничого атеїзму, монастир і церква ожили знову.

Собор Преображення Господнього в Кременці (1731–1743) А в самому центрі міста уяву туристів вражає комплекс будівель колишнього єзуїтського колегіуму, збудованого в 1731–1753 рр. архітектором Павлом Гіжицьким на кошти князів Вишневецьких та деяких інших представників місцевого панства.

Собор Преображення Господнього в Кременці, gazeta.dt.ua

У його приміщеннях 1805 року було відкрито відому в тодішній Європі Волинську гімназію, згодом реорганізовану в Кременецький ліцей. Місто навіть почали величати Волинськими Афінами. Після поразки польського повстання 1830–1831 рр. на матеріальній базі Кременецького ліцею (бібліотека, рослини оранжереї, колекція ботанічного саду) було засновано Київський університет святого Володимира, куди запросили викладати професорів з Кременця.

Привертає увагу двома високими вежами костел мученика Станіслава, збудований у 1854–1857 рр. Архітектурою він дуже подібний до церкви святої Катерини в Санкт-Петербурзі. У костелі встановлено скульптуру Вацлава Шимановського «Юліуш Словацький — ангел Духа». Щоб зберігати сяку-таку міжнародну репутацію, радянські можновладці не ризикнули закрити костел. У храмі зберігся й орган на вісім регістрів, який використовується під час богослужінь.

Кременецький ботанічний сад, що нині займає площу майже 200 гектарів, був закладений як аптекарський сад отців-єзуїтів ще в середині XVIII століття. Хіба ж поганий спосіб прихилити до себе місцевих жителів — допомагати їм лікуватися? Згодом ірландець Діонісій Міклер заклав тут ландшафтний парк. На власне ботанічний його перетворив професор природничої історії Кременецького ліцею Франтішек Шейндт. А наступник — Віллібальд Бессер — довів до європейського рівня — розширив до 20 гектарів, зробив регулярними каталоги рослин тощо.

У наші дні Кременецький ботанічний сад налічує майже дві тисячі дерев і кущів, чимало з яких рідкісні й унікальні. Багатством експонатів — майже 67 тисяч одиниць — вражає Кременецький краєзнавчий музей, який розташований неподалік — у приміщеннях колишньої Волинської духовної консисторії.

У різні часи красою Кременця насолоджувалися відомі особистості — гетьман Богдан Хмельницький, композитор Ференц Ліст, поети Тарас Шевченко і Леся Українка, президент Польщі Юзеф Пілсудський.

Приїжджайте в це місто-музей і переконаєтесь: їхні емоції не виникали на порожньому місці.

25 листопада

Інші дати
Народився Микола Пирогов
(1810, м. Москва, Росія – 1881) – видатний хірург та анатом, педагог. Засновник воєнно-польової хірургії. В розквіті творчих сил усамітнився в своєму невеликому матку «Вишня» неподалік Вінниці, де організував безкоштовну лікарню.
Розгорнути
Народився Іван Нечуй-Левицький
(1838, с.Стеблів, Черкаська область - 1918) — український прозаїк, перекладач. Автор творів «Микола Джеря», «Кайдашева сім»я»...
«Українська жизнь - то непочатий рудник, що лежить десь під землею, хоч за його вже брались і такі високі таланти, як Шевченко; то безконечний матеріал, що тільки ще жде робітників, цілих шкіл робітників на літературному полі». (Іван Нечуй-Левицький)
Розгорнути
Народився Клим Поліщук
(1891, с. Краснопіль, Житомирська область – 1937) – український письменник, публіцист, автор історичних романів «Гуляйпільський батько», «Отаман Зелений».
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі