chrome firefox opera safari iexplorer

20 серпня: це цікаво знати

20 серпня 2018 о 00:08

«Іноді щоб встигнути, необхідно вчасно спізнитися.»
Леонід СУХОРУКОВ

У народі існувала така приказка відносно цього дня: «Пимени – Марини – не шукай у лісі малини». З цього дня закінчуються літні грози і починається листопад берези. У минулі часи помітили, якщо у цей день лелеки готуються до відльоту, то осінь буде холодною...

За церковним календарем 20 серпня відзначають Післясвято Преображення Господнього та вшановують преподобного Пімена Багатохворобливого, ченця Києво-Печерського монастиря, який жив у ХІІ сторіччі. Багато років хворів, а коли батьки принесли його у лавру аби монахи над ним помолилися, то попросив залишитися на самоті, після чого чудесним образом був пострижений у монахи. Всі 20 років, які жив у лаврі продовжував хворіти, однак не нарікав на Бога, за що отримав дар зцілювати і перед смертю зцілився сам.

Також цього дня згадують пресвятого мученика Дометія Персянина та двох учнів його; знайдення мощей святого Митрофана, єпископа Воронезького; преподобного Пімена, посника Києво­Печерського, в Дальніх печерах; преподобного Меркурія Києво­Печерського, єпископа Смоленського, в Ближніх печерах; мучеників Марина і Астерія; преподобного Ора; пресвятої мучениці Потамії, чудотвориці.

Іменинниками 20 серпня є:

Митрофан, Дементій, Антон, Пимен.

20 серпня народились:

1879 – Катерина Лазаревська – український історик та археограф. Брала участь у підготовці «Історичного словника українського язика», «Опису Новгород-Сіверського намісництва» (1931) та ін.

1924 – Платон Костюк – український науковець, засновник української школи нейрофізіологів. Голова Верховної Ради УРСР (1985 – 1990). Герой України.

1939 – Тарас Мельничук – український поет. Автор книги «Князь роси».

«Поезіє, будь мені сонцем, будь мені катом, і не треба мені оборонця, і не треба мені прикриття». (Тарас Мельничук)

Події 20 серпня:

1896 – у Києві відбулось освячення кафедрального собору святого Володимира.

1925 – засновано Канівський музей-заповідник «Могила Т.Г. Шевченка». Нині – Шевченківський національний заповідник у місті Каневі.

Чи знаєте ви, що:

Володимирський собор можна сміливо називати довгобудом 19 сторіччя. До його будівництва долучились два останні російські імператори та чотири архітектори, деякі зі світовим ім’ям.

Після того, як у 1852 році почалося збирання пожертв на будівництво собору на честь рівноапостольного князя Володимира, розробку його проекту доручили тридцятирічному петербурзькому архітекторові Івану Штрому. На його думку, майбутній собор мали увінчувати аж тринадцять бань. Проект затвердив імператор Микола І. Однак масштабні задуми вперлися у традиційно нездоланну обставину: бракувало коштів. І тоді з тринадцяти запропонованих бань залишилось сім. У підсумку храм виходив непоказним.

Духовне керівництво звернулося по допомогу до зодчого Олександра Беретті. У 1862 році відбулося закладення собору. Якийсь час справа просувалася успішно. Аж раптом восени 1864 року деякі арки не витримали ваги горішнього ярусу й розсунулися. Беретті відчайдушно відбивався від критиків та врятувати репутацію йому не вдалося. Роботи припинилися. А стіни вже ледь трималися.

І ось до Києва прибув імператор Олександр ІІ. Миттєво знайшлися додаткові кошти, і до міста приїхав фахівець зі світовим ім’ям Рудольф Бернгард. У 1882 році собор практично завершили зводити. Залишилося внутрішнє оформлення, що тривало ще 11 років.

Саме своїми настінними розписами собор став відомий у всьому християнському світі. Врешті-решт за легендою, образ Богоматері з немовлям з’явився на стіні храму одного сонячного ранку, а Васнєцов тільки обвів його фарбами.

«Рідна країна»

Розділи: Календар

17 жовтня

Інші дати
17 жовтня відзначають:
  • Міжнародний день боротьби за ліквідацію злиднів
Розгорнути
Народився Володимир Жаботинський
(1880, м. Одеса – 1940) – єврейський письменник і публіцист, ідеолог та один з лідерів сіоністського руху.
Розгорнути
Народився Яків Головацький
(1814, с. Чепелі, Львівська область – 1888), український лінгвіст, етнограф, фольклорист, поет, священик і педагог. Співзасновник об»єднання «Руська трійця», співавтор збірника «Русалка Дністровая». Найважливіша праця «Народні пісні Галицької і Угорської Русі. кн. 1-4.»
Солоденька рідна мово, Як би-м тя рад вчути! Із глубини серця свого Рад би-м піснь добути. Проспіваю співаночки, Де-но які знаю, Як би-м учув голосочок Із рідного краю. (Яків Головацький)
Розгорнути