Служба зовнішньої розвідки України передала Інституту літератури імені Тараса Шевченка оригінал рукописного листа відомого письменника, художника, політичного і державного діяча часів Української Народної Республіки Володимира Винниченка.
Як повідомили у прес-службі СЗР, зазначений лист було виявлено у галузевому державному архіві Служби зовнішньої розвідки в процесі здійснення комплексних заходів, спрямованих на перегляд грифів секретності архівних матеріальних носіїв інформації.
Лист написаний олівцем на 7 аркушах, датований 2 лютого 1928 року і був відправлений з Парижа до редакції часопису «Українські Вісті». У ньому автор веде полеміку з літературними критиками довкола оцінок його роману «Сонячна машина».
Заступник директора Інституту літератури ім. Шевченка Сергій Гальченко після одержання цього листа зазначив, що за відсутності в Україні архіву В.Винниченка, зокрема, оригіналів рукописів його творів, переданий документ має історико-культурне значення, становить практичну цінність для вітчизняних філологів, літературознавців, текстологів і використовуватиметься у науковій, дослідницькій та викладацькій діяльності.
Передача документа відбулася у приміщенні історико-меморіального музею Михайла Грушевського у рамках експонування тут виставки картин В.Винниченка.
Довідка
Над романом «Сонячна машина» В.Винниченко працював з 1921 до 1925 року з деякими перервами. Через упереджене ставлення до української літератури за кордоном В.Винниченко покладав великі сподівання на видання «Сонячної машини» в Україні. У 1928 році роман вийшов одразу у двох видавництвах – Державному видавництві України і у кооперативному видавництві «Рух» з наступним перевиданням у 1930 році.
Поява «Сонячної машини» на книжковому ринку стала помітною подією в Україні. Незважаючи на те, що радянська партійна критика негативно оцінила роман через відсутність позитивного показу соціалістичної дійсності і загалом соціальної проблематики, охрестивши автора «дрібним буржуєм», твір у колах української інтелігенції і студентської молоді мав великий успіх.
