chrome firefox opera safari iexplorer

Київська мерія називає законним будівництво на горі Щекавиця

08 липня 2011 о 18:20

Шевченківська райдержадміністрація Києва дозволила будівництво житлового будинку на земельній ділянці по вулиці Лук'янівська, 11, де розташована історична гора Щекавиця, своїм розпорядженням від 29 травня 2007 року.

Інститут археології НАН України також не висловив протесту проти будівництва на Щекавиці житлового будинку з підземними автостоянками. Однак, у листі Інституту від 2 липня 2007 року зазначається, що будівництво можливе лише за умови археологічного нагляду за земельними роботами. Проект будівництва на Лук'янівській, 11, погодила також Київголовархітектура. Установа дозволила забудову, враховуючи погодження Головного управління культурної спадщини від 11 грудня 2007.

У відповіді КМДА зазначається: «Правда, після виявлення на місці будівництва археологічних знахідок та акцій протесту проти знищення Щекавиці, проведених киянами, Київголовархітектура звернулася до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю з проханням перевірити відповідність зазначеного будівництва до погодженої проектної документації та надання інформації щодо наявності дозволу на виконання будівельних робіт. Перевірка порушень державних будівельних норм не виявила».

Раніше Головне управління охорони культурної спадщини Київської міськдержадміністрації прийняло рішення про призупинення будівельних робіт біля гори Щекавиця.

Як повідомлялося, в квітні забудовники зрізали верхівку історичної гори. В організації Збережи старий Київ заявили, що влада хоче побудувати на горі чотириповерхову будівлю. У травні забудовники, які представилися археологами, розривали гору з допомогою лопат і бульдозерів. Після того, як мешканці викликали міліцію, забудовники залишили гору.

3 серпня

Інші дати
Олексій Борисяк
1872–український геолог і палеонтолог. Організатор і перший директор Палеонтологічного інституту AH СРСР. Вивчав геологічну будову Донецького басейну і Криму.
Розгорнути
Народився Омелян Огоновський
(1833, с. Григорів, Івано-Франківська область – 1894) - український учений-філолог, громадський діяч. Автор українського переладу «Слово о полку Ігоревім», 6-ти томного видання «Історія літератури руської».
Розгорнути
Народилася Марія Заньковецька (Адасовська)
(1854, с.Заньки, Чернігівська область - 1934) - українська актриса, громадська діячка. Працювала в найпопулярніших і найпрофесійніших українських трупах М.Кропивницького, М.Старицького, М.Садовського, П.Саксаганського, І.Карпенка-Карого.
«Це актриса з талантом великим, самостійним, оригінальним; натура, вся зіткана з найчутливіших нервів… Я прямо кажу, другої такої актриси я ніколи не бачив. Я порівняв би її з Сарою Бернар…». (Олексій Суворін про Марію Заньковецьку).
Розгорнути