chrome firefox opera safari iexplorer

У День незалежності на Майдані гратимуть більше 500 військових музикантів

17 серпня 2011 о 15:38

У День незалежності України, 24 серпня, на головній площі столиці України міста-героя Києва – Майдані Незалежності – киян і гостей міста порадують своїми показовими святковими виступами шість провідних військово-музичних колективів Збройних Сил України. Про це повідомляє УНН.

Насичену концертну програму підготували більше 500 військових музикантів під керівництвом Військово-музичного управління Генерального штабу Збройних Сил України.

Зокрема, лауреати міжнародних фестивалів військових духових оркестрів Заслужений академічний оркестр України – Зразково-показовий оркестр Збройних Сил України під керівництвом підполковника Ігоря Биковського, Військово-музичний центр Сухопутних військ Збройних Сил України під керівництвом заслуженого артиста України майора Олександра Шевчука, Центр військово-музичного мистецтва Військово-Морських Сил Збройних Сил України на чолі із заслуженим артистом України капітаном 2-го рангу Андрієм Висовенем, Центр військово-музичного мистецтва Повітряних Сил ЗС України на чолі з майором Юрієм Ковальчуком, а також Південний і Західний територіальні центри військово-музичного мистецтва (художні керівники, відповідно, заслужений артист України підполковник Іван Чирка та капітан Богдан Катриняк).

Військові музиканти подарують слухачам музичні твори, засновані на кращих надбаннях української та світової музичної культури. У репертуарі, підготовленому військовими оркестрами, “попурі” з українських народних мелодій, музично-хореографічні та вокально-хореографічні композиції, аранжування національних естрадних пісень, військові та козацькі марші, композиції із пісень часів Великої Вітчизняної війни та шоу-дефіле.

Композиції виконуватимуть військові музиканти, удостоєні високих звань Народний артист України, Заслужений діяч мистецтв України, Заслужений артист України, Заслужений працівник культури України.

 

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути