chrome firefox opera safari iexplorer

15—16 жовтня пройде фестиваль «Миргородська свиня-2011»

04 жовтня 2011 о 13:01

У місті Миргороді 15—16 жовтня на гостей чекають організатори фестивалю «Миргородська свиня-2011», обіцяючи їм незабутні враження від 70 страв, які вподовж дня готуватимуть у печах та на відкритому вогні на центральному стадіоні Миргорода. Фестиваль проводитиметься цього року вперше, проте надалі планується зробити його щорічним.

Традиційно посеред осені українці колють свиней, відгодованих на літніх зелених кормах, — починається осінній м’ясоїд. Для проведення фестивалю було обрано Миргород, оскільки рівно 70 років тому миргородську рябу свиню було визнано окремою породою і внесено до відповідних міжнародних реєстрів. Відтоді вона нарівні з історією Миргородського козацького полку, спадщиною Миколи Гоголя та цілющою мінеральною водою — особлива гордість міста.

Селекція миргородської рябої розпочалася ще у ХІХ столітті з традиційних місцевих порід, споконвіку вирощуваних у цьому краї. Проте їм бракувало продуктивності, що ставало на заваді промисловому розведенню, поки їх не схрестили з кабанами продуктивної білої англійської породи.

За словами голови оргкомітету фестивалю Олега Говорухи, гості стануть свідками встановлення двох національних рекордів. Перший з них планують встановити кулінари, завдання яких — приготувати 70 страв української кухні з однієї свині. За другий можуть позмагатися всі охочі – для цього необхідно скуштувати за одну годину 70 страв зі свинини. Одна дегустаційна порція важитиме 30 грамів, тож для перемоги доведеться з’їсти 2,1 кг м’яса, запиваючи лише «Миргородською». Крім того, необхідно буде описати своїми словами смак кожної страви. Той, хто зробить це найкраще, разом із званням рекордсмена привезе додому 20 кг делікатесної свинини.

Також у програмі фестивалю — виставка свиней, змагання фахівців з розбирання свинячих туш, майстер-класи з приготування традиційних страв зі свинини, поросячі перегони, безліч культурних та розважальних заходів.

На думку міського голови Миргорода Сергія Соломахи, місто може зацікавити гостей з Європи не лише історичними пам’ятками, знаменитою лікувальною водою, а й гастрономічним туризмом.

Про невичерпний потенціал Миргорода як міста-курорту розповіла заступник генерального директора з медичних питань ЗАО «Миргородкурорт» Наталія Бутенко. Вже зараз оздоровчо-лікувальні заклади міста приймають щороку 30 тисяч осіб. На лікування і відпочинок сюди приїздять люди з усіх регіонів України та 20 країн ближнього і далекого зарубіжжя. Але ця кількість могла б бути значно більшою на обопільну користь тих, хто потребує лікування, і тих, хто його надає.

Що ж до розширення останніх, то місцева влада Миргорода покладає великі надії на Закон України «Про оголошення природних територій міста Миргорода Полтавської області курортом державного значення», ухвалений Верховною Радою 6 вересня. Отримання такого статусу позитивно позначиться на іміджі міста, допоможе вирішити низку важливих питань, посилить увагу до Миргорода з боку центральних органів влади.

6 вересня

Інші дати
Народився Іван Микитенко
(1897, с. Рівне Кіровоградської обл. - 1937) - український письменник, автор п'єс "Диктатура", "Кадри", "Справа честі", "Соло на флейті", збірки оповідань "На сонячних гонах", повістей для дітей і про дітей "Брати", "Вуркагани", "Гавриїл Кириченко - школяр", роману "Ранок" та ін.
Розгорнути
Народився Брайчевський Михайло Юліанович
(1924 - 2001), український історик, археолог, письменник та суспільний діяч. Почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», знаний в усьому світі історик і археолог, автор численних праць з етногенези слов’ян і давньої Русі.
«Киньмо гратися у піжмурки і теревенити про мовні права некорінних народів. Йдеться не про захист чиїхось рідних мов, а про брутальне нав’язування однієї з некорін¬них,.. намагання російських шовіністів збе¬регти за російською мовою становище офіційної мови в рамках колишнього СРСР – за рахунок натуральних прав усіх інших мов» (стаття «Нація і держава», 1993 р.).
Розгорнути
Народився Граве Дмитро Олександрович
(1863 - 1939) – відомий математик, доктор математики. В 1897–1899 професор Харківського університету, а с 1899 й до самої смерті – Київського. Творець математичної школи, з якої вийшли провідні математики наступного покоління.
Розгорнути

Новини Дивитися всі