chrome firefox opera safari iexplorer

«Динамо» присвоїть собі «Олімпійський»

15 листопада 2011 о 09:35

Київське «Динамо» веде переговори з керівництвом НСК «Олімпійський», щоб з нового року проводити всі домашні матчі на головній арені країни. Про це під час веб-конференції розповів голова департаменту «Динамо» по роботі зі ЗМІ Микола Несенюк.

— Зараз ідуть переговори і, наскільки я знаю, мова йде про те, щоб «Олімпійський» стадіон став постійною домашньою ареною «Динамо», так як це було до 1995 року.

— Тільки на єврокубкові матчі?
— Ні, повністю, так, як до 1995 року. Йдуть переговори, щоб цей стадіон став нашою домашньою ареною, так як це було завжди. Це наша арена, всі наші історичні перемоги були здобуті саме там. Сподіваюся, що все-таки домовленість буде, і «Динамо» в наступному році буде всі свої матчі проводити на новому, дуже добре обладнаному стадіоні і це дозволить людям комфортно дивитися футбол. Сподіваюся, що відвідуваність зросте набагато.

— Зараз 16 000 на стадіоні «Динамо» і, тим не менш, ми приходимо на напівпорожній стадіон на матчі чемпіонату, яким чином можна заповнити один з найбільших стадіонів в Україні?
— Справа в тому, що якщо взяти радянські часи, коли вся Україна вболівала за «Динамо», стадіон повністю заповнювався три, чотири, п'ять разів на рік, а так відвідуваність була 20-25 тисяч. Я впевнений, що на цей стадіон мінімум двадцять тисяч глядачів буде приходити на кожен матч.

— Це окупиться для «Динамо»?
— Все буде нормально, йдуть переговори, щоб все для нас окупилося. Це дуже складні переговори, там багато питань і, я думаю, що ми їх все вирішимо. Люди в тому ж Донецьку кажуть, що нова арена автоматично додає тисяч десять глядачів. Люди приходять дивитися футбол в комфортабельних умовах — там дах, там тепло, є фаст-фуди, це новий стадіон, який зроблений за всіма вимогами УЄФА для Євро-2012.

«Олімпійський» — розкішний стадіон, я сподіваюся, що на цей стадіон люди із задоволенням будуть ходити.

Джерело: ТСН
Розділи: Здорова Спорт в Україні

16 липня

Інші дати
Данило Демуцький
1893 – класик українського і світового кіно, кінооператор і фотограф. Кінооператор О. Довженка («Арсенал», «Земля»), Б. Барнета і І. Савченко. Заслужений діяч мистецтв Української РСР (1954). Заслужений діяч мистецтв Узбецької РСР (1954). Лауреат Сталінської премії першого ступеня (1952). Жертва сталінських репресій.
Розгорнути
1990 р. — прийняття Декларації про державний суверенітет України
«Верховна Ради Української РСР, виражаючи волю народу України, прагнучи створити демократичне суспільство, виходячи з потреб всебічного забезпечення прав і свобод людини, шануючи національні права всіх народів, дбаючи про повноцінний політичний, економічний, соціальний і духовний розвиток народу України, визнаючи необхідність побудови правової держави, маючи на меті утвердити суверенітет і самоврядування народу України, ПРОГОЛОШУЄ державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах». («Декларація про державний суверенітет України»).
Розгорнути
Народився Василь Барка (Очерет)
(1908, с.Солониця, Полтавська область - 2003) - український письменник і перекладач.  Автор роману «Жовтий князь».  
Розгорнути