chrome firefox opera safari iexplorer

Скандальні кадрові ротації Мінкульту – лише початок?

29 січня 2012 о 15:22

Міністерство культури майже одночасно змінило керівництво трьох знакових музеїв: Національного заповіднику «Софія Київська», Києво-Печерського історико-культурного заповідника та Національного музею Тараса Шевченка.

Причому, колективи цих музеїв і заповідників категорично заявляють про те, що попередні керівники були звільнені без належного пояснення причин.

Про причини «музейної активності» Мінкульту Радіо Свобода спілкувалося із заступником голови правління Українського центру розвитку музейної справи Олексієм Копитьком.

На його думку, ці кадрові ротації мають радше матеріально-фінансове підґрунтя, аніж професійне.

«Насправді, це перші ластівки. Приблизно такі ж рішення є стосовно Національного художнього музею України і стосовно Музею народної архітектури і побуту в Пирогові. І це ще начебто не кінець. Очікується ротація більшості директорів національних музеїв і заповідників, які підпорядковані Міністерству культури», — говорить Олексій Копитько.

Він наголошує, що офіційних і зрозумілих пояснень з боку Міністерства культури немає. А тому такі рішення Мінкульт намагається представити як певні персональні рішення стосовно директорів музеїв, які щось не виконали.

«Але я далекий від думки, що це якийсь збіг. Напевно, мова йде про те, що зараз Міністерство культури буде намагатися поставити під контроль більш-менш лояльних керівників найбільш ласі та фінансово цікаві музеї-заповідники. Не знаю, чи це пов’язано з майбутнім футбольним чемпіонатом Євро-2012. Але ми бачимо, що людей, які мають певний авторитет, власну думку і вміння цю думку обстоювати, замінюють на людей без досвіду, без такого авторитету і, напевно, більш лояльних», — переконаний фахівець.

Він нагадав, що приблизно така ж схема впродовж 2011 року була реалізована в Криму, коли відбулися знакові зміни в трьох найбільш знакових, відвідуваних і найбільш багатих історико-культурних об’єктах. Це – Бахчисарайський, Воронцовський і Лівадійський палаци.

«Тобто, схема тут приблизно одна й та сама. І, на мій погляд, йдеться про контроль над фінансовими потоками», — вважає Олексій Копитько.

27 липня

Інші дати
Володимир Воробйов
1876 – професор анатомії, член АН УРСР. Засновник школи функціональної динамічної анатомії. Створив у Харкові перший у світі «Музей становлення людини». Автор «Атласу анатомії людини» в 5 т.
Розгорнути
Володимир Маковський
1870 – український учений у галузі турбінобудування. Засновник вітчизняної наукової школи газотурбобудування.
Розгорнути
Народився Іван Гнатюк
(1929, с. Дзвинячі Тернопільської обл. - 2005) -  український поет. Автор збірок "Паговіння", "Калина", "Повнява", "Жага", "Життя", "Дорога", "Чорнозем", "Турбота" та ін.
Розгорнути
Народився Володимир Короленко
(1853, м.Житомир – 1921) — письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч. Автор вторів «Сліпий музикант», «У поганому товаристві», «Сорочинська трагедія» та ін.
«Ні, не вихваляти треба терор, а застерігати від нього, звідки б він не виходив. І благо тій стороні, яка першою зуміє відокремитись від кривавого туману, й першою згадає, що мужність у відкритому бою може йти поряд із людяністю і великодушністю до переможеного… Історія нас розсудить…». (Володимир Короленко).
Розгорнути