chrome firefox opera safari iexplorer

Журнал «Перець» у цьому році святкує своє 90-річчя

03 квітня 2012 о 11:47

Першого квітня найвідоміший сатирично-гумористичний журнал України «Перець» відсвяткував своє 90-річчя.

За часів Радянського Союзу це видання було на піку популярності. У вісімдесяті його тираж становив аж 3,3 мільйона примірників! І поки простий люд від душі сміявся над викривальними жартами, чиновники навіть найвищих рангів боялися «Перцю», як вогню...

Нині журнал, ніде правди діти, уже не такий популярний. У кіосках із пресою його не знайти. Та попри це свого читача він не втратив. «Перець» залишається таким само пізнаваним і, що найголовніше, гострим.

Напередодні ювілею в Національному музеї літератури України зібралося одразу кілька поколінь авторів та читачів цього без перебільшення культового журналу.

Попри свій поважний вік виходити на пенсію «Перець» не збирається. Надто ще багато в країні проблем, які потрібно розв’язати, і людей, яким потрібно дати перцю під самісінький ніс.

"90 років для видання — це не старість, а вік мудрості та оптимізму. Сьогодні, здається, життя тільки починається, — розповідає головний редактор «Перцю» Михайло Прудник (на фото). — Гумористи насправді люди серйозні. Вони ж сміються не просто для того, щоб сміятися. А для того, щоб світ був добріший, веселіший, правдивіший. Як сказав Степан Олійник: «В ім’я добра — супроти зла».

Із року в рік теми журналу залишаються незмінні. Воно й не дивно, переконує головний редактор, адже як не крути, а брехня залишається брехнею, зрада — зрадою, а влада — владою.

«Нині багато є різних видань, які всіх і вся критикують. Та відмінна риса нашої критика — її витонченість, невульгарність. На жаль, переважна більшість видань часто опускається, як-то кажуть, нижче пояса. У нас такого ви не знайдете. «Перець» продовжує українські традиції», — говорить Михайло Прудник.

На закиди стосовно того, що журнал втратив свою перчинку, головний редактор відповідає просто: «Підіть на пошту та передплатіть журнал. Почитайте та переконайтеся, що «Перець» гіршим не став. А якщо комусь видасться інакше, то нехай приїдуть у редакцію, я віддам їм гроші за передплату».

Отож читайте, розглядайте малюнки, смійтеся і будьте з «Перцем».

17 грудня

Інші дати
День пам’яті Великомучениці Варвари
Свята Варвара - християнська свята, великомучениця. 306 року в юному віці у м. Іліополі (Мала Азія) постраждала за сповідання віри Христової — за присудом місцевої влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор. Відразу після її мученицької кончини діва Варвара стала вшановуватися християнами, як свята великомучениця. Святість діви Варвари засвідчувалася також багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці. З 1960 р. мощі святої великомучениці Варвари перебувають у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.
Розгорнути
День працівника державної виконавчої служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи значення органів державної виконавчої служби у забезпеченні виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб, на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України і громадськості…» згідно Указу Президента України «Про День працівника державної виконавчої служби» від 22 липня 2009 р. № 569/2009.
Розгорнути
Народився Данило Щербаківський
(1877, с.Шпичинці, Житомирська область – 1927) – етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч. Автор понад 40 друкованих наукових досліджень та десятки рукописів («Козак Мамай», «Українські дерев»яні церкви», «Символіка в українському мистецтві», Український килим» та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Новаченко
(1898, м.Буринь, Сумська область – 1966) - український ортопед-травматолог. Праці присвячено питанням лікування переломів кісток, протезування тощо. Широко відомі відновні операції на опорно-руховому апараті за Новаченком, кісткова пластика.
Розгорнути
Народився Юрій Шерех (Шевельов)
(1908, м. Харків - 2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Автор фундаментальних наукових праць "Предісторія слов'янської мови: історична фонологія загально-слов'янської мови", "Історична фонологія української мови" та ін.
Розгорнути

Новини Дивитися всі