chrome firefox opera safari iexplorer

Держкомтелерадіо визначив перелік творів на здобуття премії ім. Лесі Українки

18 січня 2013 о 17:03

Держкомтелерадіо України сформував перелік робіт, висунутих на здобуття Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва. Загалом до Комітету надійшло майже 80 робіт. Про це УНН повідомили в прес-службі Державного комітету телебачення і радіомовлення.

На здобуття премії у номінації “Літературні твори для дітей та юнацтва” висунуто 33 книги авторства Григорія Фальковича, Віталія Кириченка, Івана Андрусяка, Надії Гуменюк (Лис), Галини Кирпи, Володимира Рабенчука, Вадима Карпенка, Мирослава Вересюка, Костянтина Климчука, Івана Костомахи, Юрія (Георгія) Шипа, Климентія Михайлюка, Наталії Чуб, Яни Мазур, Ігоря Бондар — Терещенка (Бондаря), Миколи Возіянова, Наталії Гузєєвої, Олександра Денисенка, Юрія Нікітінського та Мар’яни Савки.

За звання кращої художньо оформленої книги для дітей та юнацтва змагатиметься 31 книга, що побачили світ у видавництвах “Фактор”, “Грані-Т”, “Ранок”, “Видавництво Старого Лева”, “Махаон-Україна”, “Майстер-клас” та “Видавець Вадим Карпенко”.
У номінації “Театральні вистави для дітей та юнацтва” визначатимуться переможці серед 7 постановок. Серед них — музична казка “Пригоди бременських музикантів” Київського національного академічного театру оперети, театралізоване дійство Запорізького академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. В.Г.Магара “Всі ми, браття, козацького роду”, вистави “Заповіт із майбутнього” Хмельницького обласного музично-драматичного театру ім. Михайла Старицького, “Ріка на асфальті” Запорізького академічного театру юного глядача, “Цахес” Івано-Франківського обласного театру ляльок, “Лісова пісня” Лесі Українки Волинського музично-драматичного театру і та ж однойменна вистава Львівського драматичного театру.
У номінації “Кінотвори для дітей та юнацтва” на здобуття премії висунуто короткометражні фільми “Останній лист” (режисер — Юрій Ковальов), “Майже кохання” (режисер Юлія Шашкова), “Ваня” (автор сценарію, режисер Оксана Артеменко), “Язиката Хвеська” (режиссер Віктор Сухобрус), “Тімка” (автор сценарію Тетяна Будівська, режисери-постановники Оксана Артеменко, Марина Артеменко), а також анімаційний фільм “Ескімоска” (режисер Олексій Шапарєв) та стрічку “Микола Лисенко” (режисер Олег Бійма).

Із повним переліком творів, що надійшли на здобуття премії, можна ознайомитися на офіційному веб-сайті Держкомтелерадіо України у розділі “Виставки, конкурси, премії, фестивалі”.

Визначення лауреатів премії відбудеться на засіданні Комітету з присудження премії, який очолює Міністр освіти і науки, молоді та спорту України. До складу Комітету також входять Голова Держкомтелерадіо України, представники Мінкультури, МОНмолодьспорту, Національної спілки письменників, Національної спілки кінематографістів тощо.
Довідково

Премія Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва присуджується щороку до дня народження Лесі Українки — 25 лютого — за твори, які сприяють вихованню підростаючого покоління у дусі національної гідності, духовної єдності українського суспільства та здобули широке громадське визнання. На здобуття премії висуваються оригінальні твори і роботи, опубліковані (оприлюднені) у завершеному вигляді протягом останніх трьох років, але не пізніше, ніж за півроку до їх подання на конкурс. Премія присуджується у чотирьох номінаціях у розмірі 10 тис. гривень кожна. Статус урядової вона отримала 14 січня 2004 року.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути