chrome firefox opera safari iexplorer

Українка завоювала срібло на етапі Кубку світу з біатлону

19 січня 2013 о 21:00

Аспірантка Львівського державного університету фізичної культури Олена Підгрушна фінішувала другою у гонці переслідування на шостому етапі Кубку світу з біатлону, яка відбулася 19 січня в італійському Антхольці.

Капітан збірної України за підсумками чотирьох вогневих рубежів припустилася лише одного промаху – на останній стрільбі. Втім, треба заначити, що навіть коли б Олена Підгрушна пройшла дистанцію без промахів, їй навряд чи вдалося б перемогти. Адже норвежка Тура Бергер, яка й здобула перемогу у гонці, хоча стартувала лише з 14-ого місця, продемонструвала надзвичайно високу швидкість. Додамо, що це шоста перемога Тури в поточному розіграші Кубка світу.

Щодо виступу решти українок, то Валя Семеренко та Яна Бондар фінішували в заліковій зоні – 30-ю та 32-ю відповідно. А от Наталья Бурдига отримала штраф від стюардів гонки, тому в підсумковому протоколі зайняла 51-е місце. Ще одна наша біатлоністка Юлія Джима на старт гонки не вийшла – тренери вирішили їй дати перепочити. До того ж вона не надто добре себе почувала сьогодні зранку.

Довідка

Кубок світу з біатлону-2012/2013

Шостий етап

Антхольц (Італія). 17 – 20 січня

19 січня. Гонка переслідування, 10 км. Жінки

1. Тура Бергер (Норвегія) – 31:21.8 (0+1+1+0)

2. Олена Підгрушна (Україна) – +18.9 (0+0+0+1)

3. Кайса Макаряйнен (Фінляндія) – +25.4 (0+0+2+2)

4. Ольга Вілухіна (Росія) – +29.6 (1+0+0+1)

5. Надін Хьорхлер (Німеччина) – +32.7 (0+1+0+0)

...30. Валя Семеренко (Україна) – +3:23.5 (0+1+1+2)

...32. Яна Бондар (Україна) – +3:33.3 (0+1+1+1)

...51. Наталья Бурдига (Україна) – +6:32.5 (штраф 2 хвилини) (1+1+2+2)

Юлія Джима (Україна) – не стартувала

Джерело: ZIK
Розділи: Спорт в Україні

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути