chrome firefox opera safari iexplorer

Українські аналітичні центри увійшли до сотні найкращих у світі

18 січня 2013 о 12:27

Українська неурядова організація Центр Разумкова увійшла в число 150 кращих аналітичних центрів світу, посівши 84 місце. Центр Разумкова також увійшов до числа 100 кращих аналітичних центрів за межами США (58 місце).

У списку лідерів серед аналітичних центрів Центральної та Східної Європи — український Центр Разумкова (8 місце з 60), КНЕУ ім. Вадима Гетьмана (35 місце) і Міжнародний центр перспективних досліджень (43 місце).

Кращими дослідницькими центрами 2012 року визнаний Брукінгз Інститьюшн (США), Четам Хауз (Великобританія), Фонд Карнегі (США), Стокгольмський міжнародний інститут дослідження світу (Швеція), Центр стратегічних і міжнародних досліджень (США).

Ці дані містяться у щорічному звіті Програми аналітичних центрів та громадянського суспільства Університету Пенсільванії, який визначив авторитетні дослідницькі установи з питань державної політики у світі 2012 року. Звіт був представлений 17 січня 2013 року у Вашингтоні. Дослідження охопило більше шести тисяч «мозкових центрів» зі 182 країн у 38 категоріях.

Українські дослідницькі центри увійшли також до числа кращих в області міжнародної економічної політики (Центр Разумкова), освітньої політики (Центр освітньої політики, Центр освітніх досліджень і Міжнародний центр політичних досліджень) і серед центрів, які провели найкращі кампанії впливу на державну політику (Український незалежний центр політичних досліджень).

Традиційно, за підрахунками вчених, найбільше аналітичних центрів у Північній Америці, трохи менше в Європі. П'ятірка країн з найбільшою кількістю мозкових центрів: США, Китай, Великобританія, Індія і Німеччина. Україна у цьому списку зайняла 25 місце (47 установ), ненабагато випереджаючи сусідніх Польщу та Угорщину. Це третій показник для Східної Європи після Росії і Румунії.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути