До обрамленого гірською грядою і пасмом густих лісів плато Сель–Бухра, де, власне, розмістилося селище Кримської астрофізичної обсерваторії Наукове, «маршрутка» з сімферопольської автостанції «Західна» доїздить менш ніж за годину. Саме селище мені більше нагадує типовий гарнізон протиповітряної оборони. Навіть контрольно–пропускний пунт зі шлагбаумом на вході, де, між іншим, чергує відставний офіцер–авіатор, тут є. А розкидані між стрункими соснами і ялинами велетенські «гриби» з телескопами дуже вже схожі на позиції локаторників на Ай–Петрі. А якщо додати до цього, що тутешні астрономи ще й періодично «стріляють» лазерним дальноміром по навколоземних супутниках, то порівняння не таке вже й надумане.

Бульдозери змінили «екологи»

«Бої без правил» для тутешніх дослідників зірок розпочалися майже п’ять років тому. У Наукове підтягнули важку інженерну техніку відомої будівельної фірми «Консоль Лтд». Якби масштабний «консолівський» бізнес–план мав тоді практичне завершення, то так звана засвітка неба над селищем через неонове та звичайне електроосвітлення зведених споруд зросла б у рази. А це неминуче негативно позначилося б на результатах наукової роботи астрономів. Такий вагомий аргумент як основну мотивацію спротиву дітищу нинішнього кримського спікера і, до слова, вихідця із Наукового Володимира Костянтинова, який, як відомо, безпосередньо стоїть біля витоків «Консолі», навели на нещодавній прес–конференції наукові співробітники обсерваторії Андрій Брунс і Юрій Цап.

Правда, розголос у ЗМІ дещо остудив запал забудовників. Вони погодилися обмежитися будівництвом лише чотирьох семиповерхових споруд. «Але й це нас не влаштовувало, — згадує Юрій Цап, — адже ці новобудови розміщувалися б усього за 150 метрів від гамма–телескопа, який, до речі, є національний надбанням України. Зрештою, після довгих і тривалих розборок, точніше, після того як наші науковоі співробітники стали лягати просто під бульдозери, «Консоль» відступила. Здавалося, на цьому всі наші негаразди закінчилися, але торік несподівано на порядкому ден­ному сесії Бахчисарайської міськради (Юрій Цап є її депутатом. — Авт.) постає питання ландшафтного парку «Наукове». І що його нібито замовила наша обсерваторія. Мені все ж удалося по крупинках добути інформацію про той проект, на який, до речі, вже витрачено 70 тисяч гривень із бюджету. Йдеться про 900 гектарів між Ялтою й обсерваторією. Це якраз найбільш цінне для нас місце, оскільки там — мінімальна засвітка. Щодо самого парку, то державним коштом планувалося створити проект, а далі на його території мала бути створена адміністрація, яка через три роки по закінченні державного фінансування стала б юридичною особою. І, відповідно, могла б будувати там усе, що заманеться».

Пан Юрій спробував довідатися, чому потрібно створювати ландшафтний парк неодмінно поруч з обсерваторією. Та ще й iз порушенням чинної постанови місцевого парламенту про охоронну трикілометрову зону навколо обсерваторії. І з’ясував, що підставою слугувала рекомендація екологів місцевого Таврійського національного університету. Начебто поблизу Наукового ті знайшли... три «червонокнижні» рослини і якогось одного жука. Проте на лист астрономів екологи офіційно відповіли, що про парк від них почули вперше. Завдяки втручанню народних депутатів Олександри Кужель і Марини Перестено встановили, що «ландшафтна» ідея належить такій собі комерційній структурі «Терра—Антиква». Хто за нею стоїть — поки що невідомо. Утім люди здогадуються, у кого сьогодні не на жарт апетит розігрався...

Земельний апетит

Та щойно астрономам удалося відбитися від бульдозерів і «екологів», як 13 грудня 2012 року міністр освіти й науки, молоді і спорту України Дмитро Табачник на підставі розпорядження Кабміну від 28.11.12 № 983–р «Про оптимізацію мережі державних наукових установ» підписав наказ №1415 «Про припинення Науково–дослідного інституту «Кримська астрофізична обсерваторія». Згідно з цим документом, КрАО ліквідовують як самостійну наукову установу шляхом реорганізації (приєднання) її до Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка як від­окремленого структурного підрозділу.

«На мій погляд, — розмірковує Юрій Цап, — за цим приєднанням криється дещо «цікаве». Річ у тім, що в цьому разі обсерваторія відразу втрачає статус юридичної особи, відтак залишається без держакту на землю і стає повністю беззахисною — робіть із нею, що хочете. І мені здається, що не тільки земля, а навіть майно обсерваторії становить для університету інтерес». І якби тільки для нього одного!

Прикметно, що торік пан Юрій за свою «надмірну» допитливість уже по­страждав. Наприкінці березня на загальному зібранні трудового колективу таємним голосування з–поміж трьох кандидатур його обрали директором обсерваторії. Але міністр Табачник волевиявлення людей проігнорував і кандидатуру Юрія Цапа не затвердив. Як розповіли мені самі астрономи, при цьому пан міністр послався на думку голови Верховної Ради Криму Костянтинова — той начебто назвав те статутне зібрання «збіговиськом».

КНУ — «найбагатша» альтернатива?

Тож ініційоване профільним міні­стерством приєднання до Київського університету більшість кримських астрономів однозначно бачить у ракурсі все того ж земельного розрахунку. Мовляв, є в обсерваторії філія поблизу курортного Симеїза, де ринкова вартість одного гектара приморської території сягає півмільярда «зелених». За КрАО ж там числиться не багато не мало — 17 ласих гектарів. «У Симеїзі вже були помічені люди з теодолітами, — зізнався «УМ» молодий голова профспіки обсерваторії Сергій Назаров,— ходили, проводили якісь заміри. І варіанти продажу тієї землі теоретично вже проробляються».

Хоча перший проректор КНУ Олег Закусило і директор Департаменту наукового розвитку і ліцензування профільного міністерства Олександр Якименко, які після вищезгаданого наказу побували у Науковому, за зачиненими для преси дверима розповідали астрономам винятково про благі наміри. «Наш університет, — змушений був тоді ви­правдовуватись пан Закусило,— поставили до відома всього тиждень тому (певно, до виходу наказу. — Авт.), і не ми ініціювали передачу... Обсерваторія перебуває у глибокій фінансовій кризі, академія наук теж має серйозні проблеми, а КНУ — найбагатший університет країни, який може реально допомогти грошима на наукову роботу».

Щоправда, пан Закусило так і не зумів чітко пояснити астрономам, як саме університет збирається їх ощасливити, якщо цьогоріч скорочує фінансування власних наукових програм на два мільйони гривень. До того ж університетська обсерваторія, судячи з повідомлень у ЗМІ, перебуває наразі зовсім не в найкращому стані...

«Жодної більш–менш зрозумілої уяви про оптимізацію в університеті немає, — змушений був із гіркотою констатувати Андрій Брунс, до слова, розробник першого у світі космічного телескопа. — В університеті є своя обсерваторія, де працює 60 осіб, у нас — 300. Отже, люди об’єднуються в одне ціле. Ясна річ, оптимізація супрово­джуватиметься скороченням фінансування і штатів. У першу чергу скоротять наших працівників, а це — астрофізики найвищого класу, бо ніхто з них викладанням займатись не буде».

* * *

Коли цей матеріал готувався до друку, виконуюча обов’язки директора КрАО Алла Ростопчина–Шаховська повідомила «УМ», що до установи надійшло письмове попередження за підписом першого проректора КНУ імені Шевченка Олега Закусила про скорочення в КрАО штатних посад. Геть усіх — від директора до останньої техпрацівниці...

ДОВІДКА «УМ»

НДІ «Кримська астрофізична обсерваторія» заснований у червні 1945 року і має у своєму складі п’ять відділень: фізики Сонця, фізики зірок і галактик, радіоастрономії (воно розміщується на Південнобережжі, у селищі Кацивелі), гамма–астрономії й експериментальної астрофізики. Функціонують також майстерні і лабораторії, де поштучно виготовляли обладнання для наземних і космічних експериментів. В арсеналі тутешніх астрономів 26 телескопів, 5 із них орендує Росія. 9 телескопів мають статус національного надбання України, зокрема, дзеркальний телескоп імені академіка Г. Шайна та 22–метровий радіотелескоп РТ–22 — він єдиний із вітчизняних під’єднаний до всесвітньої мережі радіоінтерферометрії з наддовгими базами. Наразі у Науковому працюють один академік НАН України, 17 докторів і 32 кандидати наук. Головними темами дослідження в обсерваторії є сонячна активність, геліосейсмологія, структура і хімічний склад зіркових атмосфер, зіркових і сонячних магнітних полів, перемінних зірок, космічних променів у Всесвіті, геодинаміки, лазерної корекції локації супутників тощо.

КРИК ДУШІ

Кримські астрономи направили вищому керівництву країни своє звернення з проханням не допустити руйнацію наукової установи. «Останніми роками в Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту відбувається падіння інтересу до фундаментальної науки, — йдеться у зверненні. — Конкурсний відбір не проходять проекти, що мають високий рейтинг у світовій астрофізиці, результати досліджень за якими публікуються в провідних світових астрономічних виданнях. У поточному році підтримку МОНмолодьспорту отримали менше половини проектів, у результаті чого фінансування інституту в 2013 році буде зменшено наполовину. Перепідпорядкування НДІ «КрАО» Київському Національному університету в цих умовах подається як допомога інститутові, який опинився в тяжкому становищі. Але якою буде ціна?

Дії з перепідпорядкування НДІ «КрАО» відбуваються напередодні святкування на державному рівні 100–річчя з дня народження астрофізика світового рівня, колишнього директора Кримської астрофізичної обсерваторії академіка А.Б. Північного, який створював обсерваторію у важкі роки післявоєнної розрухи. Верховна Рада України прийняла 05.07.12 постанову №5114–VI, в якій, зокрема, рекомендувала Кабінету Міністрів України «розглянути можливість надання особливого статусу для Кримської обсерваторії як об’єкта державного значення». Підпорядкування НДІ «КрАО» Київському Національному університету йде врозріз із рекомендацією Верховної Ради України і з рішенням трудового колективу інституту.

Ми вважаємо, що зберегти Кримську астрофізичну обсерваторію як сучасну наукову установу, здатну вирішувати надзвичайно широке коло актуальних астрофізичних і астрометричних завдань, можливо тільки з перепідпорядкуванням КрАО Національній академії наук України. 19 жовтня 2012 відбулися загальні збори, на яких трудовий колектив висловився на користь переходу НДІ «КрАО» з усіма підрозділами та інфраструктурою у підпорядкування Національній академії наук України. Президія НАН України підтримала пропозицію загальних зборів трудового колективу НДІ «КрАО»... Колектив інституту сподівається, що влада України врахує думку колективу, інтереси науки і не допустить знищення кращої астрофізичної обсерваторії країни».