chrome firefox opera safari iexplorer

Україна знайшла гідну заміну «Хюндаям». ФОТО

07 квітня 2013 о 11:08

Міжвідомча комісія під головуванням першого заступника генерального директора «Укрзалізниці» Миколи Сергієнка, прийняла рішення дозволити експлуатацію за призначенням двох електропоїздів ЕКр1-001 і ЕКр1-002 з максимальною експлуатаційною швидкістю 160 кілометрів на годину.

Про це повідомляє прес-служба Крюківського вагонобудівного заводу, інформує УНН.

Комісія, яка 5 квітня працювала на заводі, зазначила, що склад і комплектність міжрегіональних двосистемних дев'ятивагонних електропоїздів серії ЕКр1 виробництва ПАТ «КВБЗ» відповідають умовам технічного завдання. А їх технічні характеристики і конструкція — сучасному світовому рівню аналогічної продукції відповідного класу.

unn.com.ua

 unn.com.ua

«Більше 180 підприємств України плюс партнери з СНД і далекого зарубіжжя постачають вузли та комплектуючі для національних електропоїздів. Локалізація виробництва в Україні становить 70 відсотків, створено понад 5000 нових робочих місць. У проекті взяли участь науково-дослідні інститути, державні установи», — наголошується в повідомленні.

Поїзд номер 001 пройшов за час випробувань близько 60 тисяч кілометрів, поїзд номер 002 — близько 6 тисяч. Крюківський вагонобудівний завод отримав замовлення від «Укрзалізниці» на виробництво 10 подібних потягів.

unn.com.ua

 unn.com.ua

Міжрегіональний швидкісний двосистемний електропоїзд підвищеної комфортності виробництва Крюківського вагонобудівного заводу формується з 9 вагонів. Експлуатаційна швидкість 160 км/год. При незначних доробках може бути збільшена до 200 км / год.

Обладнаний краш-системою, розташованою в головній частині вагона під пластиковим обтічником. Цей пристрій дозволяє зберегти електропоїзд і його пасажирів в аварійних ситуаціях.

Електропоїзд має вагони 1-го, 2-го і туристичного класів і може перевозити 609 пасажирів. Всі внутрішні приміщення поїзда відносяться до житлової зони, тобто в будь-який час року у всіх приміщеннях забезпечується комфортна температура, включаючи тамбури та перехідні міжвагонні зони.

unn.com.ua

 unn.com.ua

В одному з вагонів електропоїзду обладнаний бар. Для буфетного обслуговування пасажирів у вагонах застосована система харчування, аналогічна використовуваній в цивільній авіації.

Кожен вагон обладнаний потужною власною акумуляторною батареєю, що забезпечує тривалу підтримку працездатності обладнання та систем безпеки в аварійних ситуаціях.

Для виключення ситуації, при якій в зимовий час може бути відключено опалювання, в конструкції поїзда реалізовано подвійне резервування по потужності.

Під час поїздки пасажири всіх вагонів інформуються електронним рядком, що біжить, про реальну швидкість руху, температуру зовнішнього повітря, час в дорозі і час до пункту призначення.

unn.com.ua

 unn.com.ua

З метою забезпечення безпеки в кожному пасажирському салоні та кожному тамбурі встановлені відеокамери спостереження. У поїзді застосовані вхідні зсувні двері, що забезпечують високу щільність, разом з тим вони обладнані функцією, що виключає защемлення пасажира.

Крісла 1-го і 2-го класів з висувними подушками, регулюється їх нахил. Біля кожного сидіння першого і другого класів — розетки для зарядки мобільних телефонів або роботи ноутбуків. У салонах є спеціальні місця для великого багажу та верхнього одягу.

Розділи: Суспільство

8 листопада

Інші дати
Народився Дмитро Байда-Суховій
(1882, с. Нагірне, Полтавська область – 1974) – український актор, режисер, бандурист, збирач і пропагандист українських народних пісень, один із засновників українського кіно. На початку 1910-х років одним з перших в Україні почав фільмувати театральні постановки, створивши популярні на той час фільми "Кума Хвеська" (1910), "Жидівка-вихрестка" (1911), "Змія підколодна" (1911), "Сватання на вечорницях" (1911), "Три кохання в мішках" (1911), "Навкруги зрада" (1912), "Шельменко-денщик", "Запорізький скарб" (1912), "Спіть, орли бойові" (1914). Німі картини озвучувалися прямо під час показу глядачам – музикою, шумами й акторами, які за екраном дублювали самі себе. Крім того, Дмитро Байда-Суховій акомпанував своїм стрічкам грою на бандурі.
Розгорнути
Народився Африкан Криштофович
(1885, с. Криштоповка, Харківська область – 1953) – вчений геолог, палеоботанік, засновник радянської палеоботанічної школи.
Розгорнути
Народився Олесь Досвітній
(Олександр Скрипаль-Міщенко) (1891, м. Вовчанськ, Харківська область - 1934) - українського письменника. Один з організаторів Ялтинської і Одеської кінофабрик. Автор оповідань та повістей: «Алай», «Гюлле», «Нотатки мандрівника», «На плавнях», «Піймав», «Постаті», «Сірко», «На той бік», «Новели»; романів «Американці», «Хто», «Нас було троє», «Кварцит».
Розгорнути

Новини Дивитися всі