За півроку НБУ продав 16 тис. інвестиційних монет на 31,15 мільйона гривень
Попри падіння цін на золото, українці все одно скуповують монети. Однак не звичайні колекції, а інвестиційні. За перші півроку НБУ продав 16 тисяч інвестиційних монет, тоді як за весь минулий рік – 14 тисяч. Усе це означає, що гроші в українців є, однак вони не знають, куди їх вкладати, окрім банківських депозитів, ставки за якими стабільно знижуються. Зрештою, для більшості клієнтів, які купують золото, – чи то у зливках, чи то у монетах, – воно не стільки спосіб примножити свої заощадження, скільки зберегти їх. Чим же відрізняються звичайні банківські метали від інвестиційних монет?
Як пояснює координатор комітету НАБУ з питань банківської інфраструктури та платіжних систем Володимир Єременко, якщо клієнт отримує золоті зливки «на руки», то, щоб потім їх продати, потрібна експертиза. Це займає час, дещо гальмує процес і коштує грошей. Деякі банки відкривають так звані золоті рахунки, тобто фізично не видають зливки клієнту і нараховують невеликий відсоток, як за депозитом (1-5% річних). На відміну від злитків металів, інвестиційні монети не потребують експертизи металу при зворотному викупі, оскільки підробити таку монету складно. НБУ щодня встановлює ціну продажу і зворотного викупу ІМ, яка залежить від цін на світовому ринку. Купити чи продати інвестиційні монети можна через відділення НБУ чи в уповноважених банках (на сьогодні їх близько 40). Уповноважені банки можуть закуповувати монети в НБУ на себе і продавати їх від себе за своєю ціною або брати монети у НБУ на реалізацію. При цьому НБУ зобов’язує уповноважені банки викуповувати їх за ціною, яка регулюється НБУ (ціна продажу не регулюється). Однак з інвестуванням у такі монети не усе так просто.
«Купуючи інвестиційні монети, людина розраховує на зростання їх вартості, і в довгостроковій перспективі це виправдано. Але ціна на дорогоцінні метали теж коливається, бувають стрибки, але бувають і падіння, — каже Володимир Єремеєнко. – Треба враховувати, що різниця між ціною продажу і ціною зворотного викупу, яку встановлює НБУ, набагато вища, ніж у валютному обмінному пункті, і становить близько 20-30%. Крім того, уповноважені банки можуть встановлювати свою націнку на ціну продажу, що ще більше збільшує маржу не на користь клієнта. Я б не радив купувати інвестиційні монети, якщо гроші вам можуть знадобитися вже завтра. На коротких строках можна програти. У такому випадку краще розмістити гроші на депозит. Інвестиційні монети варто купувати на тривалі терміни — кілька років, а то й десятиліть. Лише тоді ви точно виграєте, особливо якщо передбачаються або настануть якісь катаклізми й кризи.
