Ще одна туристична принада незабаром з'явиться на мапі Криму. У Форосі почали реставрацію палацу Кузнецова, йдеться в сюжеті ТСН.19:30. Маєток цінний не лише архітектурою й унікальним ланшафтним парком. У споруді дивом збереглася колекція полотен, яку експерти оцінюють у майже $ 4 млн. Це 15 робіт російського художника кінця ХІХ століття Юлія Клевера. Вони збереглися у фороському палаці Кузнецова тільки тому, що винести їх можна лише зі стінами. Полотна з пейзажами свого часу були наклеєні на сиру штукатурку. Відірвати їх неможливо, інакше шедеври живопису вже давно б поцупили. Кожне панно експерти оцінюють у $ 200-300 тисяч. Їхній автор колись був дуже модним пейзажистом. «До прикладу, царська родина Олександра ІІІ залюбки розкуповувала його картини. І якщо в заможній родині не було полотнищ Клевера, це вважалося несмаком», — розповіла бібліотекар санаторію «Форос» Людмила Кочнева.
Картини Клевера для свого кримського палацу замовив чайний магнат, один із найбагатших людей тодішньої Росії Олександр Кузнецов. У Крим він переїхав лікуватись від туберкульозу і вклав у маєток шалені гроші. У будівлі він зробив мармурові сходи та поклав італійський паркет. У величезному парку довкола зібрані рідкісні дерева з усього світу. Саме Кузнецов побудував і церкву Вознесіння Христового на скелі над Форосом. Її досі вважають однією з перлин Криму.
А в палаці, запевняють місцеві жителі, є навіть свій привид. Бо там самі собою відчиняються двері та зникає взуття, котре потім знаходять у найнесподіваніших місцях. Нині палац Кузнецова – частина санаторію «Форос». Поки що тут бібліотека. А на 2-му поверсі вже повним ходом йде ремонт. Нові власники санаторію хочуть відкрити в історичній будівлі музей. «Палац Кузнецова – це те місце, звідки починався цей чудовий парк і взагалі курорт Форос. Та людина, яка зробила такий чудовий парк, не повинна бути забутою. Відповідно, цей палац повинен виглядати, як раніше – чудово!», — переконаний керівник курортного комплексу Олександр Шевченко.
(1801, м.Луганськ –1872) – російський вчений, письменник. Прославився як автор «Тлумачного словника живої великоросійської мови».