chrome firefox opera safari iexplorer

У Пирогові відбудеться «Осінь весільна»

10 вересня 2013 о 14:41

Свято «Осінь весільна» 15 вересня пройде в Національному музеї народної архітектури та побуту України (с.Пирогів).

На святі відбудеться справжнє весілля — в церкві Архистратига Михаїла вінчається молода пара за справжнім весільним обрядом. Родзинкою стане також Буковинське весілля — з розмаїттям кольорів, красивими костюмами, піснями і обрядами — у виконанні фольклорно-етнографічного колективу з Чернівців.

На фестиваль «Осінь весільна» привезуть весільну атрибутику народні майстри, і все це — весільний одяг, весільні рушники, весільне печиво тощо — можна буде придбати. Майстри також проведуть майстер-класи, де всіх охочих навчать робити весільні витинанки, плести весільні вінки, розписувати весільних птахів та ін.

Як розповіла науковий співробітник музею Олена Громова, вже на центральному вході фольклорні колективи зустрінуть відвідувачів і запросять на весілля — цей обряд представить Київщина. Біля церкви Архистратига Михаїла (на садибі із с. Мала Каратуль — Лівобережжя) виступлять три фольклорних колективи — з Кіровоградщини, Черкащини та Вінниччини, там також почастують весільним печивом, привезеним із цих регіонів. А на сцені Співочого полі відбудеться величезна програма за участі 20-ти колективів, де також покажуть різноманітні весільні обряди.
На святі виступлять фольклорні колективи з багатьох областей, зокрема з Черкащини, Кіровоградщини, Сумщини, Вінниччини, Київщини, Чернігівщини, Одещини, які покажуть різні весільні обряди.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути