chrome firefox opera safari iexplorer

Іноземці не задоволені якістю української вищої освіти

14 листопада 2013 о 08:55

Аби перемагати у світовій конкуренції на ринку вищої освіти, Україна має провести радикальні зміни у вищій освіті. На цьому наголосила голова профільного комітету Верховної Ради Лілія Гриневич під час круглого столу,  присвячений проблемам нормативно-правового забезпечення розвитку міжнародного співробітництва в сфері вищої освіти в Україні, повідомляє Освіта.UA.

У свою чергу, представники іноземних країн висловили занепокоєння погіршенням якості навчання своїх громадян в українських вищих навчальних закладах. Позитивна динаміка зростання кількості іноземних студентів в Україні не супроводжується покращенням умов для їх навчання та зростанням якості вищої освіти.

Зокрема, присутні на круглому столі дипломати звернули увагу на той факт, що іноземні студенти не проходять конкурсного відбору — лише співбесіду, а заліки, іспити і навіть дипломи нерідко стають предметом купівлі-продажу. Через низьку якість підготовки нерідко випускники з українськими дипломами вдома не можуть знайти роботу.

Як зауважив посол однієї з арабських країн, список українських вишів, дипломи яких визнаються у цій країні, було скорочено з майже двохсот до двадцяти восьми.

Учасники круглого столу також акцентували увагу на існуванні жорсткого візового режиму для іноземних студентів у нашій країні, що може призвести до втрати контингенту іноземних громадян, які здобувають тут освіту, створення негативного іміджу України у світі та спричинити фінансові проблеми у вищих навчальних закладах. За твердженням індійської учасниці, через складну візову процедуру, тривалість її оформлення та обтяжливі фінансові витрати цього року до України не доїхало близько трьохсот кандидатів на навчання з Індії.

За словами голови Комітету з питань науки і освіти Лілії Гриневич, в Україні немає визначеної національної стратегії інтернаціоналізації вищої освіти. Унаслідок цього інтеграція в загальносвітовий освітній простір залишається здебільшого на рівні декларацій, внаслідок чого Україна програє конкуренцію на глобальному ринку.

Зокрема, у звіті Європейської Комісії (The European Higher Education Area in 2012: Bologna Process Implementation Report) Україна виявилася аутсайдером, посівши 47-е місце з 47-и і отримавши підсумкову оцінку 2,2 бали з 5-и можливих за впровадження Болонського процесу у вищій освіті. Також до цього часу не запроваджено Національної рамки кваліфікацій, яка би відповідала вимогам Європейського простору вищої освіти, як і не створено системи забезпечення якості вищої освіти.

На думку голови комітету, необхідно прийняти новий закон про вищу освіту, який закладе законодавчу базу для посилення конкурентоспроможності України в світовому освітньому просторі і забезпечить зростання якості освіти. "Найбільш повно відповідає цій меті законопроект №1187-2, підготовлений на доручення прем’єр-міністра М. Азарова робочою групою під головуванням академіка М. Згуровського. Сподіваюся, депутати всіх фракцій підтримають його у сесійній залі", — наголосила Лілія Гриневич.

Розділи: Новини освіти

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути

Новини Дивитися всі