chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні Київ треба звільняти не від фашистів, а від корупції та хамства

06 листопада 2013 о 12:04

Пропоную подивитися на Київ 70 років потому з точки зору не сьогоднішніх політичних гасел, а з точки зору досліджень визначних українських вчених. Зокрема, які містяться у 15-томнику історії Великої Вітчизняної війни, який видала Національна академія наук і який є одним з найфундаментальніших досліджень з цього питання.

«Останнім часом у літературі, зокрема, мемористиці, з’явилися переконливі свідчення того, що дніпровська переправа, небувала за масштабами, була безпрецедентною за грубими прорахунками та безвідповідальністю тих інституцій, які готували її і провадили, а відтак – за людськими втратами. І знову, як уже не раз бувало, злочинне нехлюйство і дурість тих, котрі невдало керували, була відшкодована стійкістю та самопожертвою тих, хто, захлинаючись у холодній дніпровській воді, проривався скрізь вогняний смерч на правобережні плацдарми…»

Як згадують очевидці, зокрема, письменник Віктор Астаф’єв, «25 тисяч людей входить у воду, а виходить на тому березі три, максимум п’ять тисяч… через 5-6 днів усе те спливає…»

Я думаю, ми не маємо висловлювати ні поваги, ні пошани до тих воєначальників, які змусили ціною мільйонної втрати людських життів (це не враховуючи так званих «чорнобушлатників», яким не дали озброєння, одягу і кинули на цю переправу) виконати вказівку Сталіна, який наказав до 7 листопада визволити Київ.

Ця операція була не просто провальною, вона була злочинною по відношенню до людей. Київ постраждав ще більше не в 1943-му, а у 1941 році. Адже, за концепцією Сталіна, коли радянські війська виходили з Києва, було зруйновано 940 найкращих будівель Хрещатика і 3-кілометрової зони навколо них.

У мене як учасника бойових дій в Афганістані – прохання до наших політиків-білобілетників, які не служили в Радянській армії: не робити партійні виборчі справи на пам’яті полеглих мільйонів людей, які захищали Київ і Україну.

Досить вивішувати ці партійні прапорці, бо сьогодні весь Київ у прапорах Партії регіонів та КМДА – таке враження, що Олександр Попов разом з регіоналами Дніпром переправлялись і звільняли Київ від фашистів…

У нас є державний прапор. І в нас має бути гідність і повага до людей, які 70 років тому за Київ віддали своє життя. Сьогодні треба звільняти Київ не від фашистських загарбників, а від політичного хамства, від корупції, від «Руського міра», який вже почав керувати Україною, як намагався це робити кілька століть назад. Тому ми шануємо справжніх визволителів Києва, а політиків просимо зупинитися.

Слава Україні, Героям Слава!

Микола Томенко, кандидат історичних наук, народний депутат України

Розділи: Думка читачів

22 травня

Інші дати
Микола Гринько 
1920 – український кіноактор. Фільми: «Тарас Шевченко», «Андрій Рубльов», «Солярис», «Ати-бати, йшли солдати…», «Двадцять днів без війни», «Сталкер», «Ярослав Мудрий», «Пригоди Буратіно» та ін.
 
 
Розгорнути
Народився Марко Кропивницький
(1840, с. Бежбайраки, Кіровоградська область – 1910) — український письменник, драматург, театральний актор. З ім’ям М. Кропивницького пов’язані створення українського професійного театру й наступний етап розвитку реалістичної драматургії.
Розгорнути
Народився Федір Кричевський
(1879, м. Лебедин, Сумська область – 1947) — український художник і педагог, заслужений діяч мистецтв УРСР. Один з засновників і перший ректор української Академії образотворчого мистецтва.
Розгорнути
Народився Микола Олялін
(1941, Росія – 2009), український актор, кінорежисер. Народний артист України.
«Як умру, то поховайте Мене на могилі Серед степу широкого На Вкраїні милій. Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий. (Тарас Шевченко)
Розгорнути
Народився Микола Грінько
(1920, м. Херсон – 1989) - український радянський актор. Знаний багатьма поколіннями за роль тата Карло в фільмі-казці «Пригоди Буратіно».
Розгорнути